32316, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 13

Приймальна комісія ПДАТУ

 
Голова Приймальної комісії
Іванишин Володимир Васильович
ректор, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України
Відповідальний секретар приймальної комісії 
Семенов Олександр Михайлович
кандидат технічних наук, доцент кафедри харчових технологій виробництва й стандартизації харчової продукції

 

32300, Хмельницька обл.,
м. Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 13.
: (03849) 68-3-50, (03849) 7-48-65
+38(067)1400578, +38(097)7264467
: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
: www.pdatu.edu.ua

 

 

Україна і НАТО – особливе партнерство

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).

Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної  безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

В Рекомендаціях парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України», які відбулися 7 грудня 2016 року, визначено доцільність активізації законотворчого процесу, спрямованого на реалізацію стратегічного курсу України на набуття членства в НАТО та ЄС.

6 липня 2017 року Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України». Закон (реєстр. № 6470) був прийнятий Верховною Радою України 8 червня 2017 року. «За» відповідне рішення на засіданні проголосували 276 народних депутатів.

Законом вносяться зміни до Законів України «Про основи національної безпеки України» та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» у частині євроатлантичної інтеграції.

У контексті розвитку відносин України з НАТО на найвищому рівні ухвалені рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості; визначення нової Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 5 травня 2015 року №287/2015); проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; вдосконалення системи координації співробітництва України з НАТО; підвищення ефективності під час підготовки та реалізації річних національних програм; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері.

Відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

Від НАТО та її держав-членів продовжує надходити матеріально-технічна, дорадча, тренувальна допомога українському сектору безпеки і оборони.

Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

Віртуальна виставка

Беззуб І. Україна – НАТО: стан та перспективи взаємовідносин [Електронний ресурс] / І. Беззуб. – Режим доступу : http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2751:ukrajina-nato-stan-ta-perspektivi-vzaemovidnosin&catid=8&Itemid=350
Газін В.П. Історія міжнародних відносин ХХ ст. [Текст] / Газін В. П., Скрипник А. Ю., Завадська І.М. ; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, МАППУ, ПДАТУ. – Кам'янець-Подільський, 2011. – 200 с.
Посібник надає можливість поглибленно вивчити окремі теми історії міжнародних відносин ХХ століття.
Довідник НАТО [Текст]. – Брюсель, 2006. – 383 с.
Видання містить інформацію про Альянс, політику і прийняття рішень, цивільні та військові структури НАТО, партнерство і співпрацю, відносини між НАТО і ЄС.
Політична наука в Україні. 1991-2016 : У двох т. / ред. кол. : Олег Рафальський (голова), Марія Кармазіна, Олександр Майборода [та ін.]. – К. : Парламентське вид-во, 2016.
Т.1 : Політична наука: західні тренди розвитку й українська специфіка / ред. кол. т. Олег Рафальський, Марія Кармазіна, Олександр Майборода. – 2016. – 656 с.
Перше в Україні видання, в якому аналізується процес становлення та розвитку політичної науки в Україні упродовж 1991-2016 рр. Матеріали першого тому знайомлять з історією дисципліни, особливостями розвитку її предметного поля, проблемами пов'язаними із специфікою категоріального апарату, а також теоретико-методологічними підходами до досліджень політичного в західних країнах. Окремо звертається увага на процес накопичення знань про політику та політичне на вітчизняних теренах у період з часу утворення України-Русі як держави й до 1991 р. Проаналізовано процес інституціоналізації політичної науки в Україні з моменту унезалежнення наприкінці ХХ ст. й до сьогодення.
Т.2 : Теоретико-методологічні засади і концептуальні підсумки вітчизняних досліджень / ред. кол. т. Олег Рафальський, Марія Кармазіна, Олександр Майборода. – 2016. – 704 с.
Матеріали другого тому дають уявлення про тематичну спрямованість політологічних досліджень, проведених суспільствознавцями України протягом 1991-2016 рр., розвиток теоретико-методологічних засад вітчизняної політичної науки, її концептуальні здобутки, її внесок у вирішення суспільно-політичних проблем, які поставали в процесі розбудови української незалежної держави. Розділи тому розкривають результати вивчення українськими науковцями найбільш значимих об'єктних сфер політичної науки – спрямованості суспільно-політичної трансформації нашої країни, інституціоналізації її політичного простору, залученості до нього суспільства та рівня його активності, у т.ч. у форматі громадських організації, досягнення консенсусної етнополітичної моделі, пошуку Україною своєї ніші у глобалізованому світі та інших аспектів національного політичного буття.
Александров О. С. Україна – Нато: нові умови та реалії співробітництва [Електронний ресурс] : Аналітична доповідь / Александров О. С. ; [за ред. О. В. Литвиненка] ; Національний інститут стратегічних досліджень. – К., 2011. – 56 с. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Ukraina_NATO-09864.pdf
В аналітичній доповіді розглянуто зміни, що відбулися в зовнішній політиці України й у засадах діяльності Північноатлантичного альянсу та вимагають кардинального перегляду підходів до розвитку відносин між Україною та НАТО. Проаналізовано актуальні аспекти військового та військово-технічного співробітництва України й Північноатлантичного альянсу.

Онлайн журнал

Повнотекстові документи

Юрчак Ю. 25 років співпраці: фактор НАТО у відносинах України та Європейського Союзу / Марія Юрчак // Україна-Європа-Світ : міжнар. зб. наук. пр. – 2016. – Вип. 17. – С. 50-57. – (Серія : Історія, міжнародні відносини).
Долгов І. Конструктивне партнерство Україна-НАТО : оборонні аспекти / Ігор Долгов, Віктор Корендович // Наука і оборона. – 2003. - № 4. – С. 3-7.
Пухальська Я. П. Інтеграція України в НАТО: переваги та недоліки / Я. П. Пухальська // Вісник ХНУ. – 2014. - № 5, т. 1. – С. 219-222.

Наукометрія

Для оцінювання результативності наукової діяльності важливе місце відводиться наукометрії – напряму досліджень, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою цитувань наукових робіт та їх авторів.

Наукометрія — наукова дисципліна, яка вивчає еволюцію науки через численні вимірювання наукової інформації, такі як кількість наукових статей, опублікованих в даний період часу, цитованість.

Поява наукометрії – наслідок експоненціального зростання науки в середині XX століття, коли було звернуто увагу на зміну характеру наукових досліджень – науковці змушені витрачати майже 50 % свого часу на інформаційну діяльність.

В основному завдання наукометрії вирішуються спеціалізованими інститутами та інформаційними службами, які створюють наукометричні бази даних для дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

  • Scopus
    Є однією зі складових інтегрованого науково-інформаційного середовища SciVerse. На січень 2017 р. містить понад 50 млн. реферативних записів. Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах. Індексує 18,000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців. База даних індексує наукові журнали, матеріали конференцій та серіальні книжкові видання. Розробником та власником SciVerse Scopus є видавнича корпорація Elsevier. База даних доступна на умовах передплати через веб-інтерфейс.
  • Web of Science (WoS)
    Охоплює матеріали з природничих, технічних, біологічних, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва. Центральною частиною платформи є наукометрична, реферативна, міжнародна база даних Web of Science Core Collection WoS(CC) (до 2014 мало назву Web of Science), яка включає в себе понад 18000 провідних журналів, розміщені у трьох ключових індексах наукової літератури:
    - SCIE (Science Citation Index Expanded) індексується 8300 журналів, архів з 1900 року,
    - SSCI (Social Science Citation Index ) — 2900, архів з 1900
    - AHCI(Art and Humanities Citation Index) — 1600 видань, архів з 1975.
    Деякі видання одночасно представлені у кількох індексах.
    У 2015 році WoS(CC) розширена новою мультидисциплінарною колекцією ESCI (Emerging Source Citation Index індекс видань, що з'являються) в якому на даний момент більше 5500 видань, і процедура відбору триває. Також у WoS(CC) входять:
    - Conference Preceding Citation Index матеріали вибраних конференцій (окремо природничих та соціо-гуманітарних наук),
    - Book Citation Index індекс цитувань наукових книжок (також окремо з природничих та соціо-гуманітарних наук),
    - Index Chemicus та Current Chemical Reaction (хімічні індекси).
    В Web of Science індексуються видання як традиційної бізнес моделі так і журнали відкритого доступу. Платформа володіє вбудованими можливостями пошуку, аналізу та управління бібліографічною інформацією.
  • Index Copernicus (IC)
    Створена в 1999 році в Польщі. База даних має кілька інструментів оцінки продуктивності, які дозволяють відстежувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих вчених або науково-дослідних установ. На додаток до продуктивності індекс Копернікус також пропонує традиційне реферування та індексування наукових публікацій. База даних знаходиться у веденні Index Copernicus International. Базу даних названо на честь Миколи Коперника.
    База даних Index Copernicus включала на 2013 р. близько 5000 наукових журналів з усього світу, в тому числі понад 1200 польських. Українських журналів на вересень 2013 р. в цій наукометричній базі було 89 одиниць.
    Станом на кінець 2015 р. база даних більш ніж 13 000 наукових журналів.
    Станом на 2017 р. основний список Index Copernicus містить понад 30 000 журналів, в тому числі 3000 з Польщі.
  • Google Scholar
    Вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дата виходу бета-версії — листопад 2004 року. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За функціями він схожий на вільно доступні системи Scirus від Elsevier, CiteSeerX і getCITED. Також він схожий на інструменти засновані на підписці, такі як Scopus і Web of Science.
    Рекламний слоган Google Scholar — «стояти на плечах гігантів» — це данина вченим, які внесли свій вклад в свої галузі протягом століть, забезпечуючи основу для нових наукових досягнень.

Сформувався набір наукометричних показників, за якими проводяться кількісні оцінки і порівняльний аналіз наукової активності та продуктивності. До них відносяться:

  • кількість публікацій;
  • аналіз частоти цитованості публікацій;
  • імпакт-фактор наукового журналу, в якому вони публікуються;
  • кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів;
  • участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів.

З перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Хірша і імпакт-фактор.

Індекс цитування – прийнята в науковому світі міра «значущості» праць якого-небудь ученого. Величина індексу визначається кількістю посилань на цю працю ( або прізвище) в інших джерелах.

Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої не тільки на кількості цитувань його публікацій, але і на кількості цих публікацій. Наприклад, індекс Хірша дорівнює 10, якщо у автора є 10 публікацій, кожна з яких цитується іншими авторами не менше 10 разів. Статті, цитовані менш ніж 10 разів , в індексі не враховуються.

H-індекс представляється оцінкою важливості і затребуваності праць вчених, у зв'язку з тим, що простий підрахунок загальної кількості опублікованих дослідником робіт може бути наслідком його працездатності, а не показником якості проведених досліджень, в той же час, часто цитований вчений може підтримувати свою репутацію, наприклад, написанням оглядових статей або співавторством в безлічі робіт.

Імпакт-фактор журналу – це чисельний показник авторитетності наукового журналу, що відображає кількість посилань на статті, опубліковані в журналі за два попередні роки, віднесене до загальної кількості статей, опублікованих у цьому ж журналі за ці роки.

Як підвищити наукометричні показники автору?

  • друкуватися в індексованих за кордоном журналах;
  • друкуватися в іноземних журналах;
  • друкуватися з іноземними співавторами;
  • цитувати свої роботи в рамках допущеного мінімуму (30 % від списку використаної літератури);
  • використовувати іноземні посилання в списку пристатейної бібліографії;
  • приділяти увагу оформленню назви, анотації, ключовим словам, списку використаної літератури.

Джерело

 

Додаткові матеріали

Навчально-науковий інститут енергетики

Кафедри факультету

 

Дирекція інституту
Директор навчально-наукового інституту енергетики
Михайлова Людмила Миколаївна
кандидат технічних наук, професор
: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
: (097) 374-01-58
Заступник директора з навчальної роботи
Думанський Олександр Васильович
кандидат технічних наук, доцент
: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
: Роб. (03849) 6-38-55, Моб. 0987240187
Відповідальний з виховної та організаційної роботи
Вусатий Микола Вікторович
: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
: (097) 118-60-86
Відповідальний з наукової та міжнародної діяльності
Козак Олександр Володимирович
кандидат технічних наук, доцент
: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
: (096) 458-84-51
Навчальний процес обслуговують:
  • Вільчинська Анжела Борисівна
    секретар ННІЕ
    : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
    : (067) 943-38-73

 

Електронна адреса:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Навчально-науковий інститут енергетики як структурний підрозділ Подільського державного аграрно-технічного університету створений для підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі енергетики для забезпечення державного та недержавного секторів економіки.

Метою діяльності інституту є підготовка високоякісних фахівців та розроблення новітніх енергозберігальних технологій, електроенергетичних засобів, електротехнологій, систем автоматики, робототехніки, альтернативних систем електроживлення та їх впровадження у народне господарство.

Навчально-науковий інститут енергетики здійснює підготовку бакалаврів та магістрів за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Освітні програми розробленні з урахуванням сучасних тенденцій галузі, з урахуванням досвіду закордонних ЗВО.

В структуру інституту входять 3 кафедри: електротехніки, електромеханіки і електротехнологій; енергозберігаючих технологій та енергетичного менеджменту; фізики, охорони праці та інженерії середовища; науково-дослідна лабораторія «DAK GPS» та галузева науково-дослідна електротехнічна лабораторія в якій проводяться електротехнічні вимірювання в електроустановках та електрообладнанні до 1000 В при здійсненні робіт із забезпечення захисту життя та здоров'я громадян, контролю безпеки умов праці.

Лабораторія електротехнічних вимірювань надає послуги:

  • вимірювання опору заземлювальних пристроїв;
  • вимірювання питомого опору ґрунту;
  • вимірювання опору контактних з'єднань заземлювальних пристроїв;
  • вимірювання опору ізоляції кабелів до 1000 В;
  • вимірювання опору ізоляції електропроводки, електрообладнання та окремих апаратів до 1000 В;
  • вимірювання струму однофазного короткого замикання в мережі до 1000 В;
  • вимірювання опору ізоляції зварювальних трансформаторів;
  • оформлення паспорта заземлюючого пристрою.

Інститут енергетики має високий науковий потенціал, що зосереджений на дослідженні і визначенні шляхів зростання ефективності енергопостачання, енергоспоживання та енергозбереження.

Основні напрямки наукової роботи:

  • дослідження, моделювання та оптимізація систем електропостачання сільськогосподарських підприємств;
  • зменшення енерговитрат та автоматизація виробництва продукції тваринництва та птахівництва;
  • новітні методи енергозбереження в аграрному виробництві;
  • розроблення методів і електронних систем електромагнітної технології для лікування тварин та знищення шкідників;
  • розроблення систем контролю параметрів технологічних процесів;
  • розроблення та дослідження альтернативних систем енергопостачання.

Наукові праці співробітників навчально-наукового інституту енергетики щорічно публікуються у зарубіжних виданнях, які мають імпакт-фактор:

У наукометричній базі Scopus:

  • Hutsol T, Mykhaylova L, Kozak O, Kosulina N, Cherenkov A. Theoretical analysis of the adaptive system for suppression of the interference concentrated on a spectrum, Industrial and technology systems: electrical engineering and industrial electronics, № 2/1(40), 2018 UDC 621.375 DOI: 10.15587/2312-8372.2018.126356
  • L. Mihajlova , O. Kozak N. Kosulina, P. Potapsky,A. Cherenkov, Determinig the parameters of the acoustic system for the primary treatment of wool., Eastern-European Journal of enterprise technologies, 2018, 3/5. (93). Index Scopus, CrossRef, Copernicus and ot. p. 78. (p. 61-68)
  • L. Mihajlova , A. Ryd, N. Kosulina, P. Potapsky, A. Cherenkov, Determining the electromagnetic field parameters to kill flies at livestock facilities, Eastern-European Journal of enterprise technologies, 2018, 4/5. (94). Index Scopus, CrossRef, Copernicus and ot. p. 88. (p. 53-60).
  • L. Mihajlova, O. Domina, D. Lunin, O. Niskodovska, O. Barabash, O. Balynska, Y. Paida, Algoritm for selecting the winning strategies in the processes of managing the state of the system "Supplier – Consumer" in the presence of aggressive competitor Eastern-European Journal of enterprise technologies           2018, 6/3. (96). Index Scopus, CrossRef, Copernicus and ot. p. 84. (p. 48-61).
  • L. Mihajlova, I. Lutsenko, H. Kolomits, A. Kuzmenko, Improving management efficiency in buffering systems using proactive demand forecasting indicators, Eastern-European Journal of enterprise technologies, 2019, 3/4. (99). Index Scopus, CrossRef, Copernicus and ot. p. 91. (p. 14-20)
  • Olenyuk, A., Kinzeryavyy, O., Kinzeriava, I., Sulkowsky, K. (2019). Steganographic Method of Bitwise Information Hiding in Point-Defined Curves of Vector Images. Advances in Intelligent Systems and Computing Advances in Computer Science for Engineering and Education, 478-486. Cham: Springer International Publishing. doi:10.1007/978-3-319-91008-6_48
  • Krzysztof Mudryk, Taras Hutsol, Marek Wrobel, Marcin Jewiarz, Barbara Dziedzic. (2019). ENGINEERING FOR RURAL DEVELOPMENT, 1568-1573.
  • Taras Hutsol, Volodymyr Ivanyshyn, Serhii Yermakov, Serhii Komarnitskyi. (2019). USAGE OF LOW-ENERGY ELECTROMAGNETIC FIELDS OF MARGINAL HIGH-FREQUENCY RANGE FOR RECONSTRUCTION OF THE INJURED BY INFECTIOUS MICROORGANISMS ANIMAL SKIN. INDEPENDENT JOURNAL OF MANAGEMENT & PRODUCTION, 10(7), 739-757.

У наукометричній базі Web of Science:

  • Pantsyr, Y., Garasymchuk, I., Hutsol, T., Gordiychuk, I., Energy Parameters' Calculation of a Hybrid Heat Supply System for a Private House in the Conditions of Western Part of Ukraine, Renewable Energy Sources: Engineering, Technology, Innovation: ICORES 2017, 765-780, (2017). DOI 10.1007/978-3-319-72371-6_75
  • Volodymyr Ivanyshyn, Ulyana Nedilska, Veronika Khomina, Rita Klymyshena, Vasil Hryhoriev, Oleg Ovcharuk, Taras Hutsol, Krzysztof Mudryk, Marcin Jewiarz, Marek Wróbel, Krzysztof Dziedzic. (2019). Prospects of Growing Miscanthus as Alternative Source of Biofuel. Renewable Energy Sources: Engineering, Technology, Innovation, 801-812.
  • Tetyana Kozina, Olena Ovcharuk, Ivan Trach, Viktoriya Levytska, Oleg Ovcharuk, Taras Hutsol, Krzysztof Mudryk, Marcin Jarosław Jewiarz, Marek Wróbel, Krzysztof. Dziedzic. (2018). Spread Mustard and Prospects for Biofuels. Renewable Energy Sources: Engineering, Technology, Innovation, 791-799.

Договори про створення філій кафедри електротехніки, електромеханіки і електротехнологій

Кам'янець-Подільський РЕМ
Дунаєвецький РЕМ
Новоушицький РЕМ
Кам'янець-Подільський ЦОК
ПП ВКФ «Будмонтажсервіс»
ДП «Контакт-Електро»
КП «Міськтепловоденергія»
ПАТ «Хмельницькобленерго»
Витяг з протоколу круглого столу студентського самоврядування, роботодавців студентів, робочої проектрої групи ОПП другого (магістерського) рівня спеціальності 141 «Енергетика, електротехніка та електромеханіка» від 12 квітня 2017 року
Витяг з протоколу круглого столу студентського самоврядування, роботодавців студентів, робочої проектрої групи ОПП другого (магістерського) рівня спеціальності 141 «Енергетика, електротехніка та електромеханіка» від 12 безерзя 2019 року
Протокол круглого столу студентського самоврядування, роботодавців, студентів, робочої проектрої групи ОПП другого (магістерського) рівня спеціальності 141 «Енергетика, електротехніка та електромеханіка» від 04 безерзя 2020 року
Протокол круглого столу студентського самоврядування, роботодавців, студентів, робочої проектрої групи ОПП першого (бакалаврського) рівня спеціальності 141 «Енергетика, електротехніка та електромеханіка» від 11 безерзя 2020 року

 

Перший рівень вищої освіти (бакалаврський)
Рецензія 1
Рецензія 2
Рецензія 3
Другий рівень вищої освіти (магістерський)
Рецензія 1
Рецензія 2
Рецензія 3