Галицька Галина Йосипівна
|
Практична підготовка здобувачів вищої освіти в Україні
Практична підготовка студентів є невід'ємний та обов'язковий компонент освітньо-професійної програми підготовки фахівців, який сприяє закріпленню професійних знань, умінь та навичок, що були набуті студентами в університеті та їх поглибленню.
Метою практичної підготовки є закріплення набутих теоретичних і практичних знань, освоєння нових технологій, формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень, виховання потреби у систематичному оновленні своїх знань для їх практичного застосування, психологічна адаптація до конкретних умов фахової діяльності.
Завданням практичної підготовки є:
- змога прийняття самостійних рішень, виходячи із конкретної виробничої ситуації;
- впровадження у виробництво прогресивних технологій та результатів наукових досліджень;
- підготовка фахівців, які спроможні вирішувати виробничі завдання в сучасних ринкових умовах і володіти прийомами і методами, що є складовими новітніх технологій;
- набуття професійних навичок;
- співпраці з трудовим колективом і вміння адаптуватися;
- набуття відповідної робітничої професії.
На період практики і стажування в науковій установі на території України чи поза її межами, здобувачі вищої освіти мають право на збереження місця навчання. Вищезазначені особи не відраховуються із складу здобувачів вищої освіти, а їм надається індивідуальний графік навчання чи академічна відпустка, згідно дат зазначених у запрошенні.
Впливовим важелем на процес формування практичної підготовки фахівця аграрного сектору є фактори, які управляють розвитком сільського господарства та його галузей, зокрема:
- правила світової торгівлі;
- розвиток міжнародної сільськогосподарської політики;
- технічний прогрес та розвиток продуктивності;
- соціально-економічне забезпечення фермерських господарств;
- стан політики з охорони навколишнього середовища.
Нові вимоги, які висуває нинішня економічна ситуація в країні до спеціалістів, що зайняті у сфері агропромислового виробництва, не зводяться лише до рівня освіченості. Тому від майбутнього фахівця аграрного профілю вимагається поєднання, з одного боку, глибоких виробничо-технічних знань, з іншого, ґрунтовне володіння соціально-психологічними знаннями, які дозволяли б достатньо ефективно керувати виробничими підрозділами і успішно працювати у різних галузях аграрного сектору України.
Додаткова інформація