Наукове і суспільне значення регіональних досліджень безперечне. В умовах зростання національної самосвідомості почуття причетності до свого народу активізується, зростає інтерес до історичного минулого, до витоків національної культури, а тому прагнення поглибити наші знання про певні регіони, науковців, які займаються вивченням історії краю і зумовлює потребу в дослідницькій роботі.
Метою чергового бібліотечного студентського наукового гуртка історичної книги «Артефакт», що проходив 19-20 грудня» (краєзнавчі студії) під назвою «Поділля в дослідженнях істориків-краєзнавців» стало визначення внеску науковців у становлення краєзнавчого руху подільського регіону у різні періоди. Допомогти студентам краще зрозуміти історію Подільського краю покликані друковані видання, представлені на книжковій виставці «Історичне краєзнавство на Поділлі» – монографії, розвідки, статті, історичні нариси, за допомогою яких можна прослідкувати перебіг місцевих подій на тлі всеукраїнських, розкрити специфіку останніх в умовах Поділля. Велику допомогу у проведенні засідання гуртка надали науково-педагогічні працівники Навчально-наукового інституту бізнесу і фінансів - Фугело Павліна Миколаївна та Нісходовська Олена Юріївна. В процесі роботи студенти активно долучалися до розгляду та обговорення дискусійних питань, зокрема :
- Історичне походження назви Поділля з часів середньовіччя до сьогодення;
- Приналежність території краю до Польської, Литовської, російської держав в різні історичні періоди;
- Краєзнавство на Поділлі.
Систематичне, організоване дослідження минулого Подільського краю розпочалося з середини XIX століття та пов'язане з діяльністю подільського духовенства, створеного за ініціативою Синоду та участю викладачів Подільської духовної семінарії, священиків Комітету для історико-статистичного опису церков і парафій. Чимало матеріалів про Подільську єпархію та історію Поділля ще 1831 року зібрав протоієрей Іоан Скворцов. Дослідженням Поділля займався Павло Гліщинський, бібліотекар та викладач Подільської духовної семінарії. Рукопис побачив світ на сторінках «Подільських єпархіальних відомостей».
Першим істориком краєзнавства став Яворовський М.І., який чимало зробив для увічнення пам'яті тих, хто займався історією Поділля. Його перу належать «Спогади про Йосипа Йосиповича Ролле». Ще одна колоритна постать серед подільських краєзнавців - це лікар за фахом, історик і письменник за покликанням Ролле Й.Й. Найбільш ґрунтовною працею Ролле є тритомник «Подільські замки на Молдавському прикордонні». До виходу 1895 року історії Кам'янця Ю. Й. Сіцінського ця праця була найбільш повним і систематизованим виданням про подільський губернський центр. Кам'янцю-Подільському присвячені перших два томи, що розповідають про найдавнішу історію міста, події XV-XVII ст., двадцятисемирічну (1672-1699 p.p.) турецьку окупацію і плачевний стан Поділля після неї.
Становлення краєзнавчого руху на Поділлі наприкінці XIX – початку XX ст. тісно пов'язане з діяльністю археолога, історика, етнографа і музеєзнавця Сіцінського Ю.Й., який проводив дослідницьку роботу з історії Подільського краю. Його наукові напрацювання - «Археологічна карта Подільської губернії», «Нариси з історії Поділля», «Історичні свідчення про приходи і церкви Подільської єпархії», унікальна праця «Замки Західного Поділля».
Неселовський О.З. - відомий краєзнавець Поділля. З 1893 року читав курс історії в Подільській духовній семінарії. Був членом Подільського церковного історико-археологічного товариства, з 1925 року - Кам'янець-Подільського наукового товариства ВУАН. Вивчав історію Поділля XVIII-XIX ст., залишивши низку праць. Зробив чималий внесок у музейне будівництво на Поділлі.
Серед дослідників-краєзнавців, яких радянська влада намагалася витерти з історичної пам’яті нашого народу є чимало імен. До таких людей належить Геринович В.О. Численні наукові розвідки Гериновича стосувалися проблем історичного та географічного краєзнавства, археології регіону.
Проте кінець 20 - початок 30-х років став межею, за якою краєзнавство очікував розгром. Репресій зазнали провідні подільські краєзнавці і вчені: Д. О. Богацький, Г. В. Брілінг, В. М. Гагенмейстер, В. О. Геринович, П. Г. Клепатський, Є. Г. Кондрацький, В. Д. Отамановський, Ю. Й. Сіцінський та сотні інших.
З-поміж плеяди сучасних відомих учених Хмельниччини також є ті, хто постійно досліджує і славить минуле та сьогодення нашої подільської землі. Надзвичайно цінними стали праці Л. В. Баженова - відомого історика, педагога і громадського діяча. Особливий акцент науковець спрямував на вивчення подільського краю та долі людей, причетних до історії регіону, чим вдалося повернути з небуття цілу низку забутих імен. Грунтовна монографія «Поділля у працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст." в коротких біографічних довідках розкриває персональний внесок сотень поціновувачів подільської старовини, «Alma mater подільського краєзнавства: Місто Кам'янець-Подільський — осередок історичної регіоналістики XIX — початку XXI століть». Велика заслуга Баженова Л.В. у заснуванні «Центру дослідження історії Поділля».
Оригінальними за своєю актуальністю є важливі поділлєзнавчі монографії та книги: Прокопчук В.С. «Пам’яткоохоронна діяльність подільського православного духовенства в ХІХ – на початку ХХ ст.», «Освіта на Дунаєвеччині: від перших шкіл до суспільства знань»; Айвазян О. Б. «Бібліотеки Поділля (друга половина ХІХ – початку ХХ ст.)», Баженов Л. В., Михайлик А. О «Сільське господарство, промисловість і торгівля Правобережної України в ринкових умовах 1861-1914 рр.», Іваневич Л. А., «Традиційне вбрання українців Поділля: регіональні локальні аспекти». Чималий внесок у дослідження історії Поділля зробили монографії і книги Нестеренка В.А. «Українізація на Поділлі в 20-30-ті роки XX ст.", Стасюка І. А.,. Прокопчука П. П., В. П. Шептицького «Трагічні долі репресованих теофіпольців (Реабілітовані історією)", Гальчак С. «Поділля в роки Другої світової війни»
Інформацію підготувала керівник гуртка «Артефакт»,
бібліотекар сектору комп’ютерного забезпечення та обробки наукових видань
Майя ДУРИЦЬКА