Науковою бібліотекою підготовлено і видано біобібліографічний покажчик до 170-річчя від дня народження та з метою популяризації наукової спадщини всесвітньо відомого українського вченого-селекціонера, помолога, теоретика і практика садівництва Левка Платоновича Симиренка.
Покажчик є спробою зібрати відомості про відомого садівника, його життєвий і творчий шлях, бібліографію спадщини. В покажчику представлено публікації про Левка Платоновича Симиренка, династію Симиренків, виведений ним сорт яблуні Ренет Симиренка, а також посилання на електронні ресурси про життя та діяльність «Льва українського садівництва».
Коротка довідка про вченого із світовим ім’ям:
Серед видатних діячів минулого ім’я відомого українського вченого-плодовода і помолога Льва Платоновича Симиренка займає особливе місце як за трагічністю і складністю особистої долі, так і за внеском у розвиток плодівництва – найдавнішої галузі людської діяльності. Упродовж трьох десятиліть (від 80-х років ХІХ ст. і до часу трагічної загибелі) він був не тільки найвизначнішим садівничим авторитетом у світі, а й заслужено носив почесний титул «Льва українського садівництва».
Видатний український вчений-садівник народився 18 лютого 1855 року на хуторі Мліїв (нині Черкащина), в родині Платона Симиренка, промисловця-цукрозаводчика, одного зі засновників раціонального садівництва в Україні.
У 1879 році закінчив природничий факультет Новоросійського університету і у 1879—1887 роках за участь у русі народників перебував на засланні у Східному Сибіру, де працював садівником (серед іншого виплекав низькорослі повзучі овочеві дерева, які можуть витримати низькі температури).
Після повернення до Млієва Симиренко створив у ньому маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій; окрім інших овочевих й ягідних рослин, розсадник включав: 900 сортів яблунь, 889 — груш, 84 — слив, 350 — вишень і черешень, 15 — бросквини, 36 — абрикоси, 165 — аґрусу, 54 — горіха. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька), вказував для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, серед інших свого сина Володимира Симиренка.
Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у «Генеральному каталозі». 1912 року видав капітальну працю «Кримське промислове плодівництво».
Впродовж життя Л. П. Симиренко опублікував близько 100 капітальних наукових праць. Серед них три томи «Помології», які витримали два видання і стали окрасою української садівничої науки. Обсяг написаного цим видатним ученим виходить за межі фізичних можливостей однієї людини. Така праця сьогодні є непосильною навіть для численних наукових колективів.
За радянської влади маєток Симиренка націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, яку згодом названо іменем Л. Симиренка. Першим директором станції був його син Володимир.
За наявними даними, 6 січня 1920 року Левко Симиренко трагічно загинув від рук чекістів.
З виданням можна ознайомитись в секторі наукової бібліографії наукової бібліотеки університету, електронна версія покажчика розміщена на веб-сторінці наукової бібліотеки Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» : https://pdatu.edu.ua/pro-universytet/bibliografichni-pokazhchiki.html.
Інформацію підготувала:
Людмила ПОСІТКО, провідний бібліотекар наукової бібліотеки ЗВО «ПДУ»
