Наукові семінари відіграють надзвичайно важливу роль у підготовці здобувачів вищої освіти. Адже вони є не просто формальним заходом, а дієвим інструментом для їхнього професійного та особистого зростання.
Знайомство з успішними науковцями та їхніми досягненнями може надихнути студентів на власні наукові пошуки. Обговорення актуальних наукових проблем та перспектив їхнього вирішення може пробудити інтерес до дослідницької роботи та стимулювати бажання зробити власний внесок у науку.
Враховуючи те, що на сучасному етапі розвитку тваринництва в Україні та за кордоном з метою збільшення виробництва продукції застосовують різноманітні кормові добавки з широким спектром дії, які різняться між собою за походженням, набором біологічно активних компонентів та технологією виробництва. При цьому уведення їх до раціонів тварин сприяє підвищенню рівня трансформації поживних речовин кормів у продукцію і створює сприятливі умови для максимального проявлення тваринами потенціалу їх продуктивності актуальним було 16 травня 2025 року асистентом кафедри інфекційних та інвазійних хвороб Тамарою БЕТЛІНСЬКОЮ було організовано та проведення наукового семінару на тему: «Вплив антиоксидантів на морфологічні показники крові тварин та їх продуктивність». На семінар було запрошено професора, доктора сільськогосподарських наук, завідувачку кафедри харчових технологій виробництва й стандартизації харчових продуктів Тетяну ПРИЛІПКО.
Учасники семінару обговорювали наукові дослідження за останні роки щодо використання антиоксидантів у тваринництві і їх значний вплив на продуктивність тварин. Зокрема, Тетяна ПРИЛІПКО надала інформацію про те, що за останнє десятиліття в багатьох країнах світа з інтенсивно розвиненим тваринництвом проводяться різнобічні дослідження відносно розробки, перегляду й уточнення доз селену для живлення тварин, вивчення ефективності органічних та неорганічних селеновмісних добавок та удосконалення технології їх застосування з урахуванням доступності цього мікроелемента для тварин різних видів, статевих і вікових груп. Розкрила, біологічне значення Селену пов'язане передусім з унікальними функціями селенопротеїнів, до яких належить фермент глутатіонпероксидаза. Глутатіонпероксидаза одним із найголовніших ферментів, у якому центральне місце займає Селен. Цей фермент бере участь в антиоксидантному захисті, оскільки контролює нейтралізацію пероксиду водню, який постійно активно утворюється із води й кисню в еритроцитах. Якби цей пероксид не виводився, то його зростаюча кількість руйнувала б еритроцити крові. Крім крові, фермент глутатіонпероксидаза руйнує високотоксичні гідроперекиси ліпідів, які утворюються при обміні речовин у тканинах організму тварин і дезінтегрують клітинні й субклітинні мембрани, що спричиняє спочатку блокування функції, а згодом і загибель клітини.
Тому, досягти високого рівня продуктивності тварин за умови збереження їхнього здоров’я та відтворної здатності неможливо без наявності селену. Рослинні корми, які традиційно є основною складовою частиною раціонів сільськогосподарських тварин різних видів, у середньому містять селену 0,04-0,08 мг/кг сухої речовини. За останні 50 років українськими науковцями були встановлені норми селену дня відгодівельного молодняку великої рогатої худоби га овець. Численними дослідженнями встановлено оптимальні дози цього мікроелемента для великої рогатої худоби всіх статевих і вікових груп, деяких видів птиці та риби, а також деяких груп коней та свиней. Актуальним залишається і питання відносно походження селенової сполуки – хімічного чи органічного.
Серед методів, які дають можливість об’єктивно оцінити рівень та інтенсивність обміну речовин, стану здоров’я тварин та перебіг фізіологічного процесу в організмі, значне місце займає дослідження крові, оскільки всі необхідні для життя мінеральні речовини клітина отримує з крові, а її склад – відносно сталий показник. Іншими словами, кров, як внутрішнє середовище, має не завжди постійний склад, вона змінюється під впливом цілого ряду факторів, в тому числі і рівня мікроелементного забезпечення. Тобто, якісний і кількісний склад крові обумовлює інтенсивність всіх обмінних процесів організму. Біохімічні дослідження крові розкривають можливості адаптації організму тварин до нових раціонів, комбікормів та БВМД.
Під час проведення семінару виникали змістовні і цікаві запитання. Всі учасники взяли активну участь у обговоренні результатів різних досліджень з впливу антиоксидантів на морфологічні показники крові та підвищенні продуктивності тварин.
Асистент кафедри інфекційних та інвазійних хвороб
Тамара БЕТЛІНСЬКА
