Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. 26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. Минуло 37 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.
У ЗВО «ПДУ» з нагоди 37-річчя від дня Чорнобильської трагедії відбувся круглий стіл у рамках засідання наукового гуртка «Радіобіологія» із здобувачами вищої освіти ФВМіТТ та студентами – мешканцями гуртожитків університету «Чорнобиль: минуле, сьогодення і майбутнє…». Захід організувала кафедра нормальної та патологічної морфології і фізіології, за участю директора Центру виховної роботи і соціально-культурного розвитку Наталії УКРАЇНЕЦЬ, фахівців Центру Катерини МИЛЬНІКОВОЇ та Людмили ЯНЕВИЧ, голови профкому співробітників та студентів Світлани ЛІЩУК, викладачів кафедри НПМіФ Любові САВЧУК, Володимира ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, Василя СМОЛЯКА та представників студентського Парламенту університету на чолі із президенткою - Роксоланою БІЛЯВСЬКОЮ.
Розпочався захід хвилиною мовчання, якою вшанували пам'ять загиблих ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній станції. Присутнім були презентовані доповіді, в яких було розкрито актуальні проблеми, пов'язані із причинами та наслідками аварії на ЧАЕС за історичним, екологічним, соціальним та політичним напрямком. Зокрема, студенти Микола ЛІСОВСЬКИЙ та Тарас ПЕРХАЛЮК у своїй доповіді «Герої-ліквідатори Чорнобильської аварії» розповіли про героїчний вчинок 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні завалів, отримали високі дози радіації. Оскаженілий мирний атом. Ми вже ніколи не дізнаємося, що було б із країною і нами усіма, якби 26 квітня 1986 року, в перші години й хвилини після аварії на Чорнобильській АЕС, вони не вступили в майже безнадійний двобій із вогнем. І хоч відтоді вже минуло багато років, виросло два покоління і нові трагедії затьмарили жертвами старі, згадали знову поіменно тих, хто тоді, в 1986-у, першим увійшов у атомне полум`я, і вже не повернувся.
Згодом, Олександра КАТЕРЕНЧУК, Анжеліка НИЧИПОРУК та Катерина СЕМКО змістовно і детально описали масштаби аварії, покрокову деталізацію трагедії, цифрові факти та економічні наслідки у своїй доповіді «Чорнобиль у цифрах».
Подолання наслідків аварії на ЧАЕС – це не тільки безпрецедентний науковий, екологічний, технологічний, але й економічний виклик. До розпаду СРСР видатки на подолання наслідків аварії на ЧАЕС фінансувались з загальносоюзного бюджету. Протягом 1986-1989 років загальна сума збитків і видатків на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи склала близько 12,6 млрд доларів. В період з 1991 по 2015 рік на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС сама Україна витратила близько 20 млрд. доларів. І це при тому, що в 1991- 1999 роках, 2008-2009 роках та 2013-2014 роках країна переживала глибокі економічні кризи. Тому фінансову та технічну допомогу міжнародної спільноти важко переоцінити. Про це у своїй доповіді - «Чорнобильська трагедія – катастрофа усього світу» розповіли присутнім Олександра ЗАЙКО, Вікторія БАТОЖНА та Катерина КАРПОВИЧ.
26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. Ми вклоняємося перед мужністю, самовідданістю та високим професіоналізмом ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Також згадуємо тих, хто усвідомлено й жертовно віддав своє життя заради спасіння нашої землі і людей від страшної аварії. Їх подвиг – безсмертний!
Інформацію підготувала
асистентка кафедра нормальної та патологічної морфології і фізіології
Світлана ЛІЩУК
