Всесвітній день психічного здоров’я відзначається щорічно 10 жовтня, починаючи з 1992 р. Цей день було засновано з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Він існує для того, щоб привернути увагу до проблем психічного здоров’я у світі та скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості. Але останнім часом ця проблема зоорієнтовується в бік підтримання психічного благополуччя і рівноваги будь-якої людини. Щодо нашої країни, то питання психологічного стану українців уже пів року перебуває в нестабільному стані: шок, ейфорія, агресія, апатія, з одного боку, та примирення, з іншого, постійно створюють так звані «емоційні коливання» і потребує рекомендацій (а, можливо, системної роботи) з внутрішнім світом людини.
Наукові дослідження свідчать про те, що більшість людей може самостійно, навіть без спеціальних професійних втручань кризових психологів слідкувати за тим, щоб бути в певному психоемоційному стані рівноваги, відновлювати свою саморегуляцію. Вчіться прислухатися до себе та своїх потреб, аналізувати ситуацію, щоб зважуватися на наступні кроки й життєві рішення. Варто пам’ятати, що психіка вразлива, але розуміння того, як її підтримати, допомагає самому собі, створює реальне «бачення» ситуації, дає можливість критично мислити в складних обставинах. Важливо пам’ятати про дотримання правил особисту психологічної гігієни.
По-перше, обов'язково маємо дозувати новини, тому що їх багато і звідусіль, зараз вони не надто приємні. Якщо постійно спостерігається негативний фон, наша психіка дуже швидко дестабілізується і надалі привести її до адекватного стану важко. Тобто зранку можна почитати, побачити новини, трохи вдень, перед сном не варто читати новини. Дотримуйтеся офіційних повідомлень щодо повітряної тривоги, перебувайте в укриттях. Але більше, ніж пів години-година сумарно на добу в інформаційній просторі не перебувайте.
По-друге, не забуваємо про обов'язкові побутові справи. Паніка вмикається тоді, коли ми абсолютно не займаємося тим, до чого звикли. Тому перемикайтеся на ті справи, які робили до війни. Якщо ви маєте можливість працювати(навчатися), намагайтесяце робити. Зрозуміло, що може бути не той емоційний фон, щоб повністю поринути в роботу, але намагайтеся виконувати свої функціональні обов'язки.
По-третє, якщо ви перебуваєте поруч із людьми зі слабкою психікою, із дітьми, які не можуть ще керувати своїми емоціями, то, як би вам не було страшно, переповнювала злість чи агресія, намагайтеся керувати своїми емоціями, не демонструйте іншим свої внутрішні переживання.
Намагайтеся розслаблятися через заняття хобі, те що зараз доступне: малювання, коли немає світломаскувального режиму, співи, прослуховування музики, фізичні вправи, зарядка, гімнастика, перегляд фільмів ваших улюблених жанрів. Це розвантажує нервову систему. Також читайте книги. Намагайтеся спілкуватися з рідними не тільки на тему війни і обміну новинами, але й на нейтральні теми, обговорюйте плани на найближче майбутнє. Не забувайте про духовну сферу життя та релігію.
В умовах реалій українського сьогодення ми повинні проявляти свою соціальну природу і турбуватися не лише про себе, а й про оточуючих. Якщо людина знаходиться в шоковому стані після бомбардування або у неї трапилася панічна атака, ти можеш зробити наступне.
Якщо є можливість, виведи людину на свіже повітря. Якщо ні, посади або поклади та дай попити води.
Підтримуй тілесний контакт – візьми за руку або обійми, якщо це хтось із близьких. Фізичний контакт – базова, але дуже важлива річ, яка допомагає відчути присутність у реальності через тіло.
Після фізичного контакту переходь до розмов. Запитай, що людина бачить навколо себе, чи бачить вона тебе. Запитай, наприклад, чи ти в окулярах або якого кольору на тобі куртка. Це поверне людину в реальність.
Весь цей час тримай свій тон під контролем, говори спокійно, щоб не здалося, що ти теж у паніці. Намагайся дихати разом із постраждалим та переводити дихання на живіт. Використовуй техніку дихання квадратом. Можете дихати разом із «підопічним»:
- Повільно вдихнути на 1-2-3-4.
- Пауза 1-2-3-4.
- Видихнути на 1-2-3-4.
- Пауза 1-2-3-4.
При цьому малюй очима квадрат.
А чого точно не можна робити, коли хтось панікує, то це говорити «контролюй себе», «заспокойся», «візьми себе в руки». Повір, це не допомагає. Краще сказати: «я тут, я з тобою, я нікуди не піду, дихай».
Спокій, підготовленість та продуманість дій кожного – це вже ефективний опір ворогу.
Якщо навіть із цими порадами ви не досягаєте нормалізації психічного стану, звертайтесь по професійну допомогу до психолога чи психотерапевта.
І, найголовніше, вір: ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
Психолог, кандидат психологічних наук Оксана ЛЯСКА
