Наукометрія

Для оцінювання результативності наукової діяльності важливе місце відводиться наукометрії – напряму досліджень, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою цитувань наукових робіт та їх авторів.

Наукометрія — наукова дисципліна, яка вивчає еволюцію науки через численні вимірювання наукової інформації, такі як кількість наукових статей, опублікованих в даний період часу, цитованість.

Поява наукометрії – наслідок експоненціального зростання науки в середині XX століття, коли було звернуто увагу на зміну характеру наукових досліджень – науковці змушені витрачати майже 50 % свого часу на інформаційну діяльність.

В основному завдання наукометрії вирішуються спеціалізованими інститутами та інформаційними службами, які створюють наукометричні бази даних для дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

  • Scopus
    Є однією зі складових інтегрованого науково-інформаційного середовища SciVerse. На січень 2017 р. містить понад 50 млн. реферативних записів. Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах. Індексує 18,000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців. База даних індексує наукові журнали, матеріали конференцій та серіальні книжкові видання. Розробником та власником SciVerse Scopus є видавнича корпорація Elsevier. База даних доступна на умовах передплати через веб-інтерфейс.
  • Web of Science (WoS)
    Охоплює матеріали з природничих, технічних, біологічних, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва. Центральною частиною платформи є наукометрична, реферативна, міжнародна база даних Web of Science Core Collection WoS(CC) (до 2014 мало назву Web of Science), яка включає в себе понад 18000 провідних журналів, розміщені у трьох ключових індексах наукової літератури:
    - SCIE (Science Citation Index Expanded) індексується 8300 журналів, архів з 1900 року,
    - SSCI (Social Science Citation Index ) — 2900, архів з 1900
    - AHCI(Art and Humanities Citation Index) — 1600 видань, архів з 1975.
    Деякі видання одночасно представлені у кількох індексах.
    У 2015 році WoS(CC) розширена новою мультидисциплінарною колекцією ESCI (Emerging Source Citation Index індекс видань, що з'являються) в якому на даний момент більше 5500 видань, і процедура відбору триває. Також у WoS(CC) входять:
    - Conference Preceding Citation Index матеріали вибраних конференцій (окремо природничих та соціо-гуманітарних наук),
    - Book Citation Index індекс цитувань наукових книжок (також окремо з природничих та соціо-гуманітарних наук),
    - Index Chemicus та Current Chemical Reaction (хімічні індекси).
    В Web of Science індексуються видання як традиційної бізнес моделі так і журнали відкритого доступу. Платформа володіє вбудованими можливостями пошуку, аналізу та управління бібліографічною інформацією.
  • Index Copernicus (IC)
    Створена в 1999 році в Польщі. База даних має кілька інструментів оцінки продуктивності, які дозволяють відстежувати вплив наукових робіт і публікацій, окремих вчених або науково-дослідних установ. На додаток до продуктивності індекс Копернікус також пропонує традиційне реферування та індексування наукових публікацій. База даних знаходиться у веденні Index Copernicus International. Базу даних названо на честь Миколи Коперника.
    База даних Index Copernicus включала на 2013 р. близько 5000 наукових журналів з усього світу, в тому числі понад 1200 польських. Українських журналів на вересень 2013 р. в цій наукометричній базі було 89 одиниць.
    Станом на кінець 2015 р. база даних більш ніж 13 000 наукових журналів.
    Станом на 2017 р. основний список Index Copernicus містить понад 30 000 журналів, в тому числі 3000 з Польщі.
  • Google Scholar
    Вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дата виходу бета-версії — листопад 2004 року. Індекс Google Scholar включає в себе більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За функціями він схожий на вільно доступні системи Scirus від Elsevier, CiteSeerX і getCITED. Також він схожий на інструменти засновані на підписці, такі як Scopus і Web of Science.
    Рекламний слоган Google Scholar — «стояти на плечах гігантів» — це данина вченим, які внесли свій вклад в свої галузі протягом століть, забезпечуючи основу для нових наукових досягнень.

Сформувався набір наукометричних показників, за якими проводяться кількісні оцінки і порівняльний аналіз наукової активності та продуктивності. До них відносяться:

  • кількість публікацій;
  • аналіз частоти цитованості публікацій;
  • імпакт-фактор наукового журналу, в якому вони публікуються;
  • кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів;
  • участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів.

З перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Хірша і імпакт-фактор.

Індекс цитування – прийнята в науковому світі міра «значущості» праць якого-небудь ученого. Величина індексу визначається кількістю посилань на цю працю ( або прізвище) в інших джерелах.

Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої не тільки на кількості цитувань його публікацій, але і на кількості цих публікацій. Наприклад, індекс Хірша дорівнює 10, якщо у автора є 10 публікацій, кожна з яких цитується іншими авторами не менше 10 разів. Статті, цитовані менш ніж 10 разів , в індексі не враховуються.

H-індекс представляється оцінкою важливості і затребуваності праць вчених, у зв'язку з тим, що простий підрахунок загальної кількості опублікованих дослідником робіт може бути наслідком його працездатності, а не показником якості проведених досліджень, в той же час, часто цитований вчений може підтримувати свою репутацію, наприклад, написанням оглядових статей або співавторством в безлічі робіт.

Імпакт-фактор журналу – це чисельний показник авторитетності наукового журналу, що відображає кількість посилань на статті, опубліковані в журналі за два попередні роки, віднесене до загальної кількості статей, опублікованих у цьому ж журналі за ці роки.

Як підвищити наукометричні показники автору?

  • друкуватися в індексованих за кордоном журналах;
  • друкуватися в іноземних журналах;
  • друкуватися з іноземними співавторами;
  • цитувати свої роботи в рамках допущеного мінімуму (30 % від списку використаної літератури);
  • використовувати іноземні посилання в списку пристатейної бібліографії;
  • приділяти увагу оформленню назви, анотації, ключовим словам, списку використаної літератури.

Джерело

 

Додаткові матеріали