Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, –
То України мова барвінкова, –
Така багата й вічно молода.
Юлія Косинська
Свято рідної мови в Україні започатковане у 1997 році Указом Президента України від 06.11.1997 № 1241/97 «Про день української писемності та мови», на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства.
Відповідно до Указу Президента України від 28.07.2023 № 455/2023 «Про внесення змін до деяких указів Президента України» «День української писемності та мови» в Україні відзначається – 27 жовтня.
Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, з його ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.
Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель – «Повісті врем'яних літ» XI – п чатку XII століття. Вона починається з порушення проблеми «Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав правити». З «Повістю врем'яних літ» пов'язують початок історії української літератури.
«Повість минулих літ» - https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13465.
Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.
Завдяки мові та мисленню суспільство здатне змінювати навколишній світ. Недарма, українську мову називають солов’їною, адже вона багата на епітети, а її звучання неймовірне. Безумовно, мова для народу є його скарбницею, живою схованкою людського духу. Рідна мова утворює невидимий зв’язок між усіма поколіннями минулого та майбутнього. Навіть коли українську мову намагалися витіснити, народ завжди зберігав та відстоював право розмовляти своєю мовою. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову.
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.
Історія української мови - http://litopys.org.ua/ukrmova/um27.htm.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника та ін..
Писемність слов'янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам'ятки періоду безпосередньої діяльності Кирила і Мефодія — другої половини IX століття.
Найдавнішою з нині відомих датованою пам'яткою кирилиці є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавніші пергаменні кириличні рукописи: Савина книга (Савине Євангеліє) кін. X — поч. XI ст., Супрасльський збірник XI ст. та Енинський апостол XI ст.
Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира — з київського боярського роду. Книга вважається пам'яткою української мови, засвідчує її риси.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 р. на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить «Повість врем’яних літ» (або «Повість минулих літ»), написаний на початку XII ст.
Найдавніша відома друкована книжка українця — трактат Юрія Дрогобича (1483). Перші книги кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові (дві з них датовані 1491 роком). Нарешті, Іван Федоров, який до того працював у Москві, видав у Львові перші друковані книжки: «Апостол» (1574) та «Буквар». Потім же князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку друкарню, в якій Федоров продовжував друкувати книжки для освіти.
Найдавніші книги України - https://lodb.org.ua/knyzhkova-shafa/najdavnishi-knygy-ukrayiny.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
- Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.
- Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.
- До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.
- За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).
- Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».
- Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).
- Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.
- В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
- 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
- В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
- Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він».
- Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
- В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!
- Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.
- Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.
Джерело: https://znayshov.com/News/Details/den_ukrainskoi_pysemnosti_ta_movy_materialy_do_sviata
З 15 жовтня до 5 листопада в Україні розпочався Тиждень української мови та писемності. Сьогодні мова, для усіх українців, більше, ніж просто засіб спілкування. Це наша історія, наші цінності й наша спільна пам’ять. Тому дуже важливо не лише спілкуватися українською, але й робити все можливе для поширення її в інформаційному просторі.
Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.
Традиційно, до відзначення Дня української писемності та мови, у науковій бібліотеці оформлено книжкову виставку. На виставці представлені книги, словники, наукові та періодичні видання, у яких висвітлюється історія народження та розвитку однієї з наймилозвучніших мов світу – української мови. Створена виставка розкриває перед користувачами бібліотеки всю велич та красу рідної мови, а також знайомить з навчальною літературою, в якій розглядаються питання фонетики, орфографії, правопису та стилістики сучасної української мови.
З виставкою можна ознайомитись в секторі наукової бібліографії.
Виставка діє з 18.10.2024 до 04.11.2024 року.
Провідний бібліотекар Людмила Посітко