Тарас Шевченко – символ України, її душа, її серце. Слово поета живе донині і буде жити у віках та поколіннях. У рамках Шевченківських днів українська спільнота віддає шану видатному сину українського народу, пам’ятаючи і виконуючи його безсмертний Заповіт.
Тарас Шевченко прожив непросте життя, відміряне долею у 47 років. З них 12 років перебував на військовій службі та засланні, і лише 11 років прожив вільною людиною, за увесь період творчої активності подарувавши українському народу 1300 картин, 236 віршів і поем.
10 березня студентам ФВМТТ спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» ЗВО «ПДУ» була проведена музейна година на тему: «Кобзар у Кам’янці» (куратори: Ігор ЧОРНИЙ і Тетяна ТОКАРЧУК).
Тарас ШЕВЧЕНКО наприкінці вересня 1846 року з Києва у складі археологічної експедиції виїхав на Поділля і Волинь. Він одержав від Археографічної комісії, де працював з 1845 року, завдання зібрати народні перекази, легенди, пісні, оглянути урочища, монументальні пам’ятники та старовинні будівлі в цих місцевостях і створити їх ескізи з детальним описом. Маршрут його з Києва на Поділля пролягав по Великому польському трактові через Віту-Поштову, Васильків, Гребінки, Білу Церкву, Сквиру, Липовець, Брацлав, Серби, Могилів-Подільський, Курилівці, Нову Ушицю, Соснівку, Рахнівку, Кам’янець-Подільський. Їдучи до Кам’янця, десь поблизу Могилева-Подільського Шевченко побачив Дністер із його скелястими берегами, про який згадує на засланні в поезії «Меж скалами неначе злодій».
На початку жовтня поет прибув до Кам'янця-Подільського. Як свідчать документи Археографічної комісії Шевченко перебував у місті з 2 по 7 жовтня 1846 року. Декілька тижнів він провів тут, але й цього було досить, аби Кам'янець увійшов в історію як "місто, яке відвідав Кобзар". Під час перебування на мальовничому Поділлі Тарас Шевченко знайомився з його численними середньовічними архітектурними спорудами, збирав перекази й пісні про Устима Кармалюка, спілкувався з керівництвом та інтелігенцією міста і населенням його околиць.
Враження від перебування на Поділлі відбилися у деяких пізніших творах Кобзаря. Матеріали та легенди, які зібрав Тарас Григорович у Кам’янці-Подільському, були використані у його подальшій творчості, передусім в поемі «Варнак» і в однойменній повісті, у яких прототипом головного героя вважають Кармалюка.
Упродовж Шевченкового заходу здобувачі освіти мали змогу оновити й поповнити свої знання про життя і творчість Великого Кобзаря, що допоможе молодому поколінню зрозуміти та усвідомити неоціненний вклад Тараса Шевченка в утвердження української ідентичності, розвиток національної культури, утвердження української мови як державної.
Колектив кафедри висловлює щиру подяку за запрошення на музейну годину Ользі ВЕНГРОВІЙ, завідувачці науково-освітнього відділу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, та екскурсоводу Лілії ВАЛЯРОВСЬКІЙ за проведення зустрічі.
Асистент кафедри гігієни тварин та ветеринарного
забезпечення кінологічної служби Національної поліції України
Ігор ЧОРНИЙ
