У розвинутих країнах креативні індустрії вже багато років є прибутковим сектором економіки. Світова креативна економіка складає 6,1% ВВП. До того ж щороку збільшується кількість робочих місць у цій сфері. Креативні індустрії сприяють розвитку міст і країн у цілому, отримуючи значну підтримку та інвестиції від державних, міських, загальноєвропейських програм. В Україні креативний сектор лише починає зароджуватися, проте вже тепер ВВП від креативного бізнесу в Україні становить близько 7%, але експерти вважають, що потенціал перевищує 10%.
Саме тому 11 квітня 2024 року співробітниками та здобувачами кафедри економіки, підприємництва, торгівлі та біржової діяльності ННІБіФ, спільно із здобувачами інших спеціальностей, було проведено науково-практичний круглий стіл на таку актуальну тематику, як «Розвиток креативної економіки».
Розпочав засідання круглого столу директор ННІБіФ, д-р екон. наук, професор Микола МІСЮК, який окреслив проблему важливості розвитку креативності у зв’язку зі зміною глобальних умов торгівлі, чому сприяють нові інформаційні технології, що базуються на інтелекті.
2008 року відбулася Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), на якій було погоджено термінологію та концепцію креативної економіки. Креативна економіка – концепція, що розвивається та яка спирається на взаємодію між людською творчістю, ідеями та інтелектуальною власністю, знаннями та технологіями. По суті, це економічна діяльність, заснована на знаннях, на якій базуються «креативні індустрії». ЮНКТАД дав поштовх для більшості країн та організацій в дослідженні креативної економіки. Такі питання еволюції понять підняла на засіданні д-р екон наук, професорка кафедри Катерина ВОЛОЩУК.
Продовжила захід завідувачка кафедри економіки, підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, д-р екон. наук, професорка Наталія КОРЖЕНІВСЬКА з доповіддю, що стосувалась значення креативності і викликала жваве обговорення.
Професорка Юлія ВОЛОЩУК у своїй доповіді зауважила, що досить часто креативну економіку ототожнюють з інформаційною, інноваційною, новою економіками, економікою знань. Для цього є певні підстави, адже креативна економіка частково сформувалась на основах кожної із зазначених категорій. Так, креативна економіка побудована на ІТ-індустрії, науці, інноваціях, Інтернеті як новій технологічній інфраструктурі економіки, знаннях, інтелектуальній діяльності. Проте, на відміну від інших видів, в креативній економіці головним активом є інтелектуально-креативна людина, яка створює інноваційну і конкурентоздатну продукцію, динамічне економічне зростання на базі розвитку креативних індустрій
Цікаву дискусію і підтримку викликали доповіді студентів Олександра КОРОБЧУКА, Катерини КЛИМЕНКО, Влада СИНЬТЮКА, Мирослава СМОТРОВА, Артема ЛУК’ЯНОВА, Влада ЦВІТКА, Володимира ЗАКРИШКИ, Назара ЧЕРНЯВСЬКОГО, що стосувались питань міжнародного досвіду розвитку і підтримки креативних індустрій, вимірів креативної економіки, різноманіттю проєктів, що спрямовані на підтримку підприємств даної сфери в ЄС, особливостей класифікації креативних індустрій країнами світу, методикам розвитку власної креативності, а також цікавим фактам стосовно тематики круглого столу.
Викладачі і студенти спільно обговорили питання, як саме креативність змінює формування сучасного світу, розглянули приклади успішних підприємств креативної індустрії та їх вплив на суспільство. Частина доповідей було присвячено досягненням українських представників креативної економіки.
Засідання круглого столу вийшло змістовним та цікавим, присвяченим переосмисленню сучасного стану та розробці нових ідей для створення багатовимірних, креативних проєктів і футуристики економічних концепцій майбутнього. За його результатами було сформовано висновки та рекомендації.
Інформацію підготувала д-р екон наук,
професорка кафедри Юлія ВОЛОЩУК
