Вивчення зарубіжного досвіду управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств як складова наукових і прикладних досліджень аспірантів спеціальності 073 «Менеджмент»

В умовах інтеграції національної економіки в міжнародний економічний простір пріоритетного значення набуває здатність підприємств проводити досконалу конкурентну політику. Аграрні підприємства діють у досить динамічному конкурентному середовищі, що характеризується непередбачуваною поведінкою суперників, розвитком інновацій, удосконаленням методів господарювання, зміною потреб суб’єктів ринкових відносин, тому для підтримання функціонування та подальшого розвитку підприємства повинні пристосовуватися до змін як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Вибір стратегічного напряму управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств на національному та міжнародному ринку Європейського Союзу є одним із вагомих завдань дисертаційного дослідження аспірантки 1 року навчання спеціальності 073 «Менеджмент» Олесі КОВАЛИШИН (науковий керівник, професор Алла ЧИКУРКОВА), яка вивчає досвід розвитку сільськогосподарських підприємств в Польщі.

Однією з країн, яка надає Україні політичну, економічну та гуманітарну підтримку і виявляє готовність всебічно сприяти розвитку партнерських відносин у агросекторі, є Республіка Польща. Вивчаючи досвід цієї країни характерним є те, що навіть у часи комуністичної Польщі значна частина сільського господарства країни перебувала у приватній власності. Тому, традиційно, в Польщі і зараз популярними є маленькі приватні сільськогосподарські господарства, які спеціалізуються на виготовленні одного виду продукції. Зараз, близько 2 млн малих приватних сільськогосподарських підприємств Польщі (мають по 5-10 га землі) володіють 90% орних земель країни. Польща - європейський лідер у вирощуванні картоплі, цукрового буряка, яблук.

15% усіх працюючих в Польщі задіяні в сільському господарстві. Цей сектор польської економіки генерує частку приблизно 4%  ВВП Польщі, що становить понад 20 млрд доларів. Однак, спостерігається тенденція до її поступового зменшення. В окремих регіонах країни, зокрема у східній частині країни, рівень працевлаштування в цьому секторі сягає понад 30% від усього працюючого населення. Сільське господарство Польщі експортно орієнтоване (10% продукції йде на експорт), а тому польська дипломатія постійно шукає нові ринки збуту аграрної продукції, особливо у світлі зменшення ринків у країнах Східної Європи та колишнього СРСР через економічну кризу, санкції, збройні конфлікти. 

Держава намагається всіляко підтримувати дрібні аграрні підприємства, які демонструють поступову динаміку зростання виробництва, особливо у світлі європейських доплат за орні землі чи окремі види продукції. У Польщі кілька банків спеціалізуються 

на кредитуванні сільського господарства, зокрема BGZ. По довгострокових кредитах (до 10-ти років) держава може компенсувати половину відсоткової ставки. У Польщі популярним є також пільгове кредитування аграрного сектора, коли підприємець може сплатити лише 3%, а решту суми по відсотковій ставці банку повертає держава.

Німці, французи, англійці та португальці мають набагато кращі виробничі умови у своїх країнах, проте додатково розміщують у Польщі свої магазини, через які реалізують, в основному, свою національну продукцію. Торгівля в Польщі належить закордонним корпораціям. Торгові мережі продають товари під власними торговими марками і покупець не бачить, який з товарів поставлений з сімейної ферми. А ось на Заході Європи клієнти навпаки звертають увагу на походження продуктів. У Великій Британії на упаковках овочів часто вказують навіть те, з якого вони господарства.

 При торгівлі овочами та фруктами у великих супермаркетах є істотний недолік — у них дуже великі втрати, які дорого обходяться. Це зовсім не означає, що супермаркет багато заробляє на цій продукції. У маленьких магазинах таких втрат немає, тому що торговець підходить до кожної закупівлі точково.Саме тому значно вигідніше для сімейних агрогосподарств здійснювати поставки у малі магазини. З огляду на зазначене, важливо захищати сімейні господарства від експансії закордонного капіталу, що спричинить цінову  диктатуру. Якщо господарств на ринку мало, то цінова змова стає легкою. Своєю чергою, дешеву і якісну продукцію, забезпечують лише сімейні господарства, шо розвиваються в Україні. Саме такий сімейний бізнес варто розвивати і підтримувати повсюди.щоб забезпечити населення здоровою їжею,та зберегти конкуренцію.

Використання здобутого під час перебування за кордоном досвіду аспірантами спеціальності 073 «Менеджмент», дає можливість  більш ґрунтовно зосередити увагу в науковому дослідженні на процеси управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств на національному та міжнародному ринку Європейського Союзу.

 

Інформацію підготувала

завідувач кафедри менеджменту, публічного управління та адміністрування Алла ЧИКУРКОВА