Кожному народові Бог подарував величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею. В українців такою постаттю є Тарас Шевченко – Велетень Духу, український Мойсей, Пророк, Батько, Кобзар, Тарас… У ньому наша історія, все наше буття. Шевченко – це Україна.
Шевченко любив Україну, любив до болю, і хотів бачити її вільною землею вільних людей. Він жив і боровся в ім'я тієї України, яка скине кайдани, яка не знатиме неволі, яка увійде колись незалежною до вільної сім'ї європейських народів.
Одна з сокровенних мрій Кобзаря збулася. Україна стала незалежною. Але хіба сьогодні можемо стверджувати, що виконали всі його заповіти? Ні. Нам ще треба довго йти до втілення його ідеалів на своїй землі.
9 березня, в честь 206–ї річниці від дня народження Т.Г. Шевченка громадськість Кам'янеччини прийшла на захід до пам'ятника Великому Кобзарю поклонитись величі його слова, його духу, поклонитись цьому священному місцю та покласти квіти до пам'ятника письменника.
Викладачі та студенти Подільського державного аграрно-технічного університету також взяли участь в урочистому зібранні.
Пресцентр ПДАТУ
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.