«Щедрик» Миколи Леонтовича – культурний код та музичний національний символ України

Протягом останніх двох років глобальна пандемія COVID-19 паралізувала майже усі сфери життєдіяльності суспільства. В умовах карантину було небезпечно, а отже й заборонено проводити масові культурно-виховні заходи. Тому, ми, викладачі кафедри права, професійної та соціально-гуманітарної освіти, змогли здійснити свою просвітницьку місію спрямовану на популяризацію творчості видатних постатей української та світової культури, включно й Миколи Леонтовича, лише через проведення Zoom-конференції та публікацію статей на сторінках популярного й змістовного сайту нашого університету.

Відомо, що, в період між 1892 та 1899 роками, видатний український композитор і хоровий диригент Микола Дмитрович Леонтович навчався у Кам'янець-Подільській духовній православній семінарії. Семінарія була розміщена у будівлях першого, другого, третього та четвертого корпусів теперішнього Закладу вищої освіти «Подільський державний університет».

М. Леонтович не мав консерваторської освіти як Микола Лисенко (1842-1912), який вчився в Лейпцизький консерваторії. Він не вчився музиці в Болонській музичній академії, як Максим Березовський (1745-1777) та Дмитро Бортнянський (1751-1825). Початкову музичну підготовку йому надав батько, який був священиком. Але потужну й якісну музичну освіту він здобув у стінах Кам'янець-Подільської духовної православної семінарії, в якій вивчив теорію та історію духової музики, гармонію, хоровий спів, навчився грати на фортепіано, скрипці й самотужки опанував низку духових інструментів симфонічного оркестру. На старших курсах почав збирати музичний фольклор, обробляти та аранжувати народні пісні, адаптуючи їх до хорового співу, був диригентом хору семінаристів.

Микола Леонтович (1877-1921)

Випускники духовної семінарії приймали сан й ставали священнослужителями. Але Микола Дмитрович обрав для себе шлях професійного музиканта, композитора та педагога. В різні часи свого нетривалого життя він обіймав різні педагогічні посади – від вчителя музики церковно-учительської школи й до викладача хорової справи Музично-драматичного інституту імені М.В. Лисенка. Також організував низку хорових та інструментальних колективів – хор семінаристів Кам'янець-Подільської духовної семінарії та першу Українську державну капелу. Створив самодіяльний симфонічний оркестр. Й увесь свій вільний час писав музику.

Музична спадщина М. Леонтовича складає понад 150 духовних і нерелігійних музичних творів. Але вершиною його творчості вважаються «Щедрик», «Дударик» та «Літургія Іоанна Златоуста».

Слова і просту мелодію «Щедрика» М. Леонтович знайшов, під час однієї з чисельних музично-краєзнавчих експедицій, в одному з сіл Поділля. Перше з п'яти аранжувань «Щедрика» датоване 1901 роком. Отже, можна зробити припущення, що М. Леонтович знайшов «Щедрик» коли почав збирати музичний фольклор на старших курсах Кам'янець-Подільської духовної семінарії. Точна дата знаходження «Щедрика» дослідниками творчості композитора ще не встановлена. Існують лише кілька версій. Одна з них, як зазначено, – моя власна. М. Леонтович працював над удосконаленням свого «Щедрика» майже все життя. Перша обробка «Щедрика» була зроблена в 1901 році, друга – у 1906-1908 роках, третя – 1914 року, четверта – в 1916 році, п'ята – 1919 року.

У «Щедрику» здійснений блискучий гармонійний синтез української народної музики й класичного симфонізму, язичницького та християнського світоглядів. Його текст короткий, стислий, глибинний. Музика – мелодійна, емоційна, ритмічна та віртуозна. В ньому закладена неймовірна емоційна енергетика та духовний магнетизм. На думку найавторитетніших українських та зарубіжних музикознавців «Щедрик» є не просто досконалим аранжуванням, а самостійним, оригінальним й унікальним музичним твором. Він легко запам'ятовується й співається. В його мелодії задіяні лише три ноти – досідоля – у нескінчених чотириголосих варіаціях високих і низьких тонів та ритмів. У цих трьох нотах «Щедрика» вмонтований універсальний код української національної культури. «Щедрик» М. Леонтовича став одним із національних музичних символів України.

Особливість музики «Щедрика» М. Леонтовича глибоко розкрив видатний український композитор Кирило Стеценко (1882-1922): «Маленьку простеньку мелодію він розгортає на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб».

Вперше «Щедрик» виконала студентська хорова капела Київського університету імені Святого Володимира 25 грудня 1916 року під диригуванням самого автора – Миколи Дмитровича Леонтовича. Після цього його першого офіційного виконання музичні критики та знавці музики одностайно заявили, що це не обробка, а самостійний музичний твір, в основі якого лежить мотив народної мелодії. Але всесвітню славу «Щедрику» принесло європейське та американське турне Української Республіканської Капели під диригуванням Олександра Кошиці. Українська Республіканська Капела була створена 16 січня 1919 року за розпорядженням керівника музичного відділу Міністерства освіти Української Народної Республіки. 24 січня 1919 року рішення про створення Української Республіканської Капели було ухвалено Радою Народних Міністрів УНР. Художнім диригентом капели був призначений Олександр Кошиця.

Через місяць після створення Української Республіканської Капели Київ захопили війська більшовиків. О. Кошиця евакуює свою капелу до Кам'янця-Подільського. Після її доукомплектування, яке О. Кошиця провів у нашому славетному місті, Українська Республіканська Капела, протягом березня-квітня 1919 року, дала біля 50 концертів, в населених пунктах Поділля, Станіславщини (території сучасної Івано-Франківської області) та Закарпаття. В Ужгороді остаточно сформувався склад Української Республіканської Капели (понад 80 осіб) та її репертуар, звідки вона вирушила до Європи. Перший виступ капели в Європі відбувся 11 травня у національному театрі Праги. «Щедрик» був найефектнішим номером програми.

Подальший маршрут капели із Чехословаччини був наступний: Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія, США, Канада, Мексика, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Куба. 5 жовтня 1922 року капела виступила в найпрестижнішому залі світу – Нью-Йоркському «Carnegie Hall». У 17 країнах було понад 600 концертів за 5 років. Понад 500 схвальних відгуків опубліковано у пресі. 1924 року Українська Республіканська Капела О. Кошиці розпалась.

У 1934 році американський музикант українського походження Пітер Вільговський (1902-1978) склав новий текст «Щедрика» та поклав його мелодію на «мову» симфонічного оркестру. Так з'явилася «колядка дзвоників» («Carol of the Bells»). Вперше колядка дзвонів прозвучала 30 березня 1936 року в «Madison Square Garden».

Петро Вільговський

У цьому ж році П. Вільговський зафіксував своє авторське право на «Carol of and Bells» незважаючи на те, що «Щедрик» раніше був опублікований й записаний в Україні. Американська версія «Щедрика» зазнала понад 600 видань. В наш час авторське право Миколи Леонтовича на «Щедрик» поновлено. Текст який написав на мелодію «Щедрика» П. Виговський нічого спільного зі словами «Щедрика» Миколи Леонтовича не має.

Існують три тексти «Щедрика» – язичницький новорічний («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…»), православний різдвяний («Ой на річці, на Йордані божа Мати ризи прала…») та різдвяний американський («Дзвоників дзвін, всім розповів: радісний час, свято у нас!...»). Американський – найдовший, складається аж із 105 рядків.

Приводимо слова усіх трьох версій «Щедрика»:

1. Слова язичницької версії «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…»:

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати.
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
В тебе жінка чорноброва.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка...

2. Слова православної різдвяної версії «Ой на річці, на Йордані, Божа Мати ризи прала…»:

Ой на річці, на Йордані
Божа Мати ризи прала.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
На камені вибивала,
На калині розвішала.

Приспів.

Де взялися Анголята,
Взяли ризи на крилята.

Приспів.

Та й понесли під небеса,
А небеса розтворились,
Всі святіє поклонились.

Приспів.

3. Слова різдвяної американської колядки дзвонів «Carol of and Bells» та «Дзвінка колядка» (переклад з англійської І. Форостюк):

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away
Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,
Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling
One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air
Oh how they pound,
raising the sound,
o'er hill and dale,
telling their tale,
Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home
Ding dong ding… dong!

Дзвоників дзвін
Всім розповів:
Радісний час,
Свято у нас!
Тут вже Різдво,
Сміх принесло
Для молодих
І для старих.
Дзинь-дзинь-дзилинь
Чується дзвін.
Коляднички
Мов дзвіночки.
З усіх усюд
Кутю несуть,
Віншують нас
В Різдвяний час.
Для всіх родин
Лунає дзвін,
Казку Різдва
Розповіда.
Дзвони і спів,
Йдуть звідусіль.
Різдво прийшло,
Мир принесло
Хай до всіх прийде Різдво веселе!
Хай до всіх прийде Різдво веселе!
Свято іде.
Хай принесе
Різдвяний дзвін
У кожен дім!
Дзинь-дзинь-дзилинь

Чому в язичницькій версії сповіщається, що прилетіла ластівочка? Тому, що язичницький новий рік святкували в день весняного рівнодення – 20 березня. Тому саме ластівка приносила звістку про Новий рік.

«Щедрик» М. Леонтовича здійснив величезний вплив на розвиток української й світової культури. В світі існує понад 1000 варіацій мелодії «Щедрика» – від хорової й симфонічної до джазової та аранжування в стилі рок. Немає жодного хору в світі який не мав б в своєму репертуарі «Щедрика» М. Леонтовича. Мелодію «Щедрика» обрали музичною заставкою американського радіо на різдвяні та новорічні свята. Мелодія «Щедрика» лунає в кінофільмах «Один вдома», «Міцний горішок», «Гаррі Поттер», «Сімейка Адамсів» та інших кінострічках.

Кадр із фільму «Один вдома 2»

Музику «Щедрика» використовував у своїх творах видатний американський композитор і диригент Леонард Бернстайн (1918-1990). Ритм «Щедрика» набивають м'ячами американські баскетболісти. «Щедрик» М. Леонтовича надихнув відому сучасну українську письменницю Ірен Роздобудько написати роман «Прилетіла ластівочка». На музику «Щедрика» проводяться флешмоби. В 2016 році проводився радіо-флешмоб з виконання «Щедрика», у форматі естафети, приурочений 100-річниці з дня його першого офіційного виконання. Він тривав 76 днів. В ньому прийняли участь понад 180 виконавців з 10 країн – України, Польщі, США, Туреччини, Фінляндії, Росії, Іспанії, Румунії, Канади, Словаччини. Серед виконавців були солісти, хорові колективи та інструментальні групи. «Щедрик» виконували на органі, роялі, дзвонах, інструментах камерного оркестру, сопілці, гітарі, губній гармошці, металофоні й навіть на пляшках і металевих трубах.

Життя Миколи Леонтовича склалося трагічно. Він важко пережив встановлення влади більшовиків в Україні. Йому, вихованцю православної духовної семінарії й автору понад сотні духовних творів, було огидно аранжувати революційні пісні на кшталт «Інтернаціоналу» та «Варшав'янки». Але він змушений був це робити. На початок 1921 року Микола Дмитрович прийняв рішення емігрувати з України. Приїхав в попрощатися з рідними для нього людьми в село Марківці Гайсинського повіту Подільської губернії. 23 січня 1921 року, в домі свого батька, був застрелений оперуповноваженим Вінницького ЧК Афанасієм Грищенком. Вважаю, що однією з причин злодійського вбивства була велика популярність в народі автора «Щедрика». «Щедрик» співали усі – від малого до великого. Мелодія «Щедрика» становилась загрозливою для примітивних й убогих революційних пісень. Думаю, що більшовики ненавиділи Миколу Леонтовича ще за те, що він аранжував пісні січових стрільців. Більш докладно й яскраво про душевні муки й переживання Леонтовича в останні роки його життя розповідає Ірен Роздобудько у своєму романі «Прилетіла ластівочка». Раджу всім прочитати.

Музичну спадщину Миколи Дмитровича Леонтовича потрібно досліджувати, популяризувати та пропагувати усіма можливими засобами. Доцільно закласти у Кам'янці-Подільському туристичний маршрут до Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» з назвою «Навчальний заклад, де формувався як композитор автор всесвітньо відомої різдвяної та новорічної колядки «Щедрик». Пропоную створити залу Леонтовича в музеї університету або аудиторію імені Миколи Леонтовича в першому корпусі університету. Бажано також організувати щорічний «Щедрик-фест» – на кшталт Чернівецької «Маланки-фест».

«Щедрик» Миколи Леонтовича співають на багатьох мовах світу. Його мелодія лунає у грудні щороку на площах великих й малих європейських та американських міст. 25 грудня 2020 року вона лунала й на площі перед головним корпусом нашого університету.

У ці передсвяткові новорічні та різдвяні дні звертаюсь з закликом до всієї університетської родини – керівництва, студентів і аспірантів, науково-педагогічних працівників, працівників навчально-допоміжного та технічно-сервісного підрозділів прийняти участь у флешмобі з популяризації і пропаганди всесвітньо відомої новорічної і різдвяної колядки Миколи Леонтовича «Щедрик». Для цього достатньо завантажити у ваші телефони або смартфони дану статтю з посиланнями на YOUTUBE, встановити на балконі своєї квартири, у дворі свого дома безпровідну колонку-репродуктор та через Bluetooth box транслювати щодня, з 19.00 до 21.00, у період від католицького святвечора (24 грудня 2021 р.), й, до православного Водохреща (19 січня 2022 р.) різноманітні варіанти «Щедрика» Миколи Леонтовича. Й обов'язково надсилати рідним, друзям та знайомим дану статтю з посиланнями на  відеороликів «Щедрика» М. Леонтовича в YOUTUBE.

В YOUTUBE є сотні відеороликів зі записами «Щедрика» і «Carol of the Bells». Найкращі на мій погляд наступні:

  1. Перший запис «Щедрика»/ Fist Recording of Schedryk Carolof the Bells 1922
    https://youtu.be/8LcF3v5GHF4 ;
  2. Хор імені Верьовки. Щедрик
    https://youtu.be/XWsgqwk0EGo ;
  3. Рождественская «Carol of the Bells» Щедрик
    https://youtu.be/FsjoLhbD5m4 ;
  4. Щедрик, щедрівочка (1 година)
    https://youtu.be/MruOgotJ1I0;
  5. Щедрик на разных языках мира
    https://youtu.be/_xJZ5ulg3C4 ;
  6. Ukraine Euromaidan, Щедрик
    https://youtu.be/udUgNVPQfZY;
  7. Щедрик із фільму «Один вдома»
    https://youtu.be/KhCteGsohtQ;
  8. Carol of the Bells (English version) + Щедрик
    https://youtu.be/DoIFc3wg7_U;
  9. Колядка «Щедрик» Щедрик – Ukrainian Carol of the Bells
    https://youtu.be/HERnFfbcIxY;
  10. Carol of the Bells. Leontovych
    https://youtu.be/ZvZ0bKBBKVk;
  11. Олег Скрипка. Ле гранд оркестр «Щедрик» (мультфільм)
    https://youtu.be/dg1eMpFfexk;
  12. Вильнюський хор Bel Canto спел Щедрик в піддержку Евромайдана
    https://youtu.be/6uUgyWGavT4;
  13. Щедрик у виконанні бійців добровольців
    https://youtu.be/S5gxuLjdKRE;
  14. Американские баскетболисты постучали мячами украинский «Щедрик» https://youtu.be/aCLXpaV2P-E;
  15. Щедрик рок. Бджола Live
    https://youtu.be/dWvYSf1g79A;
  16. Щедрик (Schedryk) Флешмоб в електричці Тернопіль-Львів
    https://youtu.be/RV7iQoWWvwA;
  17. Щедрик яким ви його ще не чули – оркестр ВПС США (акапельно)
    https://youtu.be/O39vQhwY8wo.
  18. Libera - Carol of the Bells (New)
    https://youtu.be/SQadcm_dwEM
  19. Cimorelli - Carol Of The Bells (Official Video)
    https://youtu.be/FSCo5dZ42v8
  20. Celtic Carol - Lindsey Stirling
    https://youtu.be/jg4sZZaf3Gg
  21. Pentatonix - Carol of the Bells
    https://youtu.be/WSUFzC6_fp8
  22. Великий Хоровий флешмоб - світовий тріумф Щедрика
    https://youtu.be/LD5LFzvLCYM
  23. Святковий флешмоб «Щедрик» на ВДНГ
    https://youtu.be/yuAdqqRPV80
  24. Кеті Мелуа (Katie Melua) виконує "Щедрик" на BBC
    https://youtu.be/ESJz7shz_z4
  25. Щедрик японською мовою | Carol of the bells in japanese
    https://youtu.be/LriVkPrDLXk
  26. Lords of the Sound - Щедрик (Shchedryk)
    https://youtu.be/YdzTaHEIRyo
  27. Шпилясті кобзарі — Щедрик (Official Audio)
    https://youtu.be/qA75npu4nxs
  28. Musical Interruption - Carol Of The Bells - Must See Christmas Video!
    https://youtu.be/4AnMlQNw1M8

Професор кафедри права,
професійної та соціально-гуманітарної освіти
Навчально-аукового інституту заочної і дистанційної освіти
доктор філософських наук, професор
Микола Попович