 |
Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).
Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).
Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.
23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).
В Рекомендаціях парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України», які відбулися 7 грудня 2016 року, визначено доцільність активізації законотворчого процесу, спрямованого на реалізацію стратегічного курсу України на набуття членства в НАТО та ЄС.
6 липня 2017 року Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України». Закон (реєстр. № 6470) був прийнятий Верховною Радою України 8 червня 2017 року. «За» відповідне рішення на засіданні проголосували 276 народних депутатів.
Законом вносяться зміни до Законів України «Про основи національної безпеки України» та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» у частині євроатлантичної інтеграції.
У контексті розвитку відносин України з НАТО на найвищому рівні ухвалені рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості; визначення нової Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 5 травня 2015 року №287/2015); проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; вдосконалення системи координації співробітництва України з НАТО; підвищення ефективності під час підготовки та реалізації річних національних програм; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері.
Відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.
Від НАТО та її держав-членів продовжує надходити матеріально-технічна, дорадча, тренувальна допомога українському сектору безпеки і оборони.
Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.
 |
 |
Віртуальна виставка
 |
Беззуб І. Україна – НАТО: стан та перспективи взаємовідносин [Електронний ресурс] / І. Беззуб. – Режим доступу : http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2751:ukrajina-nato-stan-ta-perspektivi-vzaemovidnosin&catid=8&Itemid=350 |
 |
Газін В.П. Історія міжнародних відносин ХХ ст. [Текст] / Газін В. П., Скрипник А. Ю., Завадська І.М. ; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, МАППУ, ПДАТУ. – Кам'янець-Подільський, 2011. – 200 с. Посібник надає можливість поглибленно вивчити окремі теми історії міжнародних відносин ХХ століття. |
 |
Довідник НАТО [Текст]. – Брюсель, 2006. – 383 с. Видання містить інформацію про Альянс, політику і прийняття рішень, цивільні та військові структури НАТО, партнерство і співпрацю, відносини між НАТО і ЄС. |
 |
Політична наука в Україні. 1991-2016 : У двох т. / ред. кол. : Олег Рафальський (голова), Марія Кармазіна, Олександр Майборода [та ін.]. – К. : Парламентське вид-во, 2016. Т.1 : Політична наука: західні тренди розвитку й українська специфіка / ред. кол. т. Олег Рафальський, Марія Кармазіна, Олександр Майборода. – 2016. – 656 с. Перше в Україні видання, в якому аналізується процес становлення та розвитку політичної науки в Україні упродовж 1991-2016 рр. Матеріали першого тому знайомлять з історією дисципліни, особливостями розвитку її предметного поля, проблемами пов'язаними із специфікою категоріального апарату, а також теоретико-методологічними підходами до досліджень політичного в західних країнах. Окремо звертається увага на процес накопичення знань про політику та політичне на вітчизняних теренах у період з часу утворення України-Русі як держави й до 1991 р. Проаналізовано процес інституціоналізації політичної науки в Україні з моменту унезалежнення наприкінці ХХ ст. й до сьогодення. Т.2 : Теоретико-методологічні засади і концептуальні підсумки вітчизняних досліджень / ред. кол. т. Олег Рафальський, Марія Кармазіна, Олександр Майборода. – 2016. – 704 с. Матеріали другого тому дають уявлення про тематичну спрямованість політологічних досліджень, проведених суспільствознавцями України протягом 1991-2016 рр., розвиток теоретико-методологічних засад вітчизняної політичної науки, її концептуальні здобутки, її внесок у вирішення суспільно-політичних проблем, які поставали в процесі розбудови української незалежної держави. Розділи тому розкривають результати вивчення українськими науковцями найбільш значимих об'єктних сфер політичної науки – спрямованості суспільно-політичної трансформації нашої країни, інституціоналізації її політичного простору, залученості до нього суспільства та рівня його активності, у т.ч. у форматі громадських організації, досягнення консенсусної етнополітичної моделі, пошуку Україною своєї ніші у глобалізованому світі та інших аспектів національного політичного буття. |
 |
Александров О. С. Україна – Нато: нові умови та реалії співробітництва [Електронний ресурс] : Аналітична доповідь / Александров О. С. ; [за ред. О. В. Литвиненка] ; Національний інститут стратегічних досліджень. – К., 2011. – 56 с. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Ukraina_NATO-09864.pdf В аналітичній доповіді розглянуто зміни, що відбулися в зовнішній політиці України й у засадах діяльності Північноатлантичного альянсу та вимагають кардинального перегляду підходів до розвитку відносин між Україною та НАТО. Проаналізовано актуальні аспекти військового та військово-технічного співробітництва України й Північноатлантичного альянсу. |
Онлайн журнал
 |
