15 травня 2025 року на кафедрі права, професійної та соціально-гуманітарної освіти, в рамках тижня науки, відбувся науково-методологічний семінар на тему «Філософські засади сучасної науки». У роботі семінару взяли участь викладачі Навчально-наукового інституту заочної та дистанційної освіти. Семінар відбувся у форматі дискурсу. Відкрила засідання семінару в.о. директора ННІЗДО, кандидат юридичних наук Вікторія РАРИЦЬКА. Вона зазначила, що філософія пронизує усі сфери й галузі сучасного наукового знання – природничі, гуманітарні, суспільні, технічні, поведінкові та логіко-методологічні науки. На перетині філософії та правознавства утворились такі юридичні й філософські науки, як філософія права, аксіологія права, юридична логіка та юридична деонтологія (правова етика).
З доповіддю на семінарі виступив професор кафедри права, професійної та соціально-гуманітарної освіти доктор філософських наук, професор Микола ПОПОВИЧ. Він окреслив головні «точки дотику» філософії та науки. До середини XVII ст. філософія була синонімом науки, називалась натурфілософією. Першим науковим твором у сучасному значенні науки був «Математичні начала натуральної філософії» (Philosophiae Naturalis Principia Mathematica) І. Ньютона. А першою наукою у сучасному розумінні цього слова була теоретична механіка (основоположник - І. Ньютон). В історії науки простежуються дві тенденції її розвитку – диференціація та інтеграція. Доповідач продемонстрував на чисельних слайдах, як відбулась диференціація механіки, фізики, хімії, біології, математики а інших наук. Бурхливий, в наш час, розвиток науки пояснює закон експонентного розвитку науки. В історії науки можна умовно виокремити чотири періоди її розвитку – переднауки, класичної, некласичної та постнекласичної науки. Сучасна наука перебуває на постнекласичному етапі свого розвитку та четвертої індустріальної революції. Професор Попович М. Д. розкрив «механізми взаємозв’язку» сучасної філософії та сучасної науки. Філософія є для сучасної науки методологією, логікою та епістемологією, тобто вона виступає у ролі методології науки, логіки науки та теорії наукового пізнання. Вона також «допомагає» науці у виробленні понятійно-термінологічного апарату, й, таким чином, виступає мовою науки. Такі методи наукового пізнання, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, ідеалізація, системний, структурно-функціональний та герменевтичний методи були винайдені й розроблені відомими філософами – Арістотелем, Беконом, Декартом, Гегелем, Кантом, Гуссерлем, Гадамером, Гайдегером та іншими. З часом ці методи стали загальнонауковими методами пізнання. У філософії склались також й загальнонаукові поняття та категорії – причина, наслідок, сутність, явище, зміст, форма, необхідність, випадковість, частина, ціле, відношення, взаємодія, субстанція, субстрат, протиріччя, протилежність, взаємозалежність тощо.
Учасники семінару провели обговорення відносно того, на яких філософських засадах спираються історичні, педагогічні, психологічні, філологічні та інші гуманітарні науки та домовились «масштабувати» контент семінару й провести його для викладачів факультетів та інститутів університету.
Кафедра права, професійної та соціально-гуманітарної освіти ННІЗДО
