«Народжені жити і захищати»

День захисника України відзначається 14 жовтня вже шостий рік. Саме в цей день також відзначається День Українського козацтва. 14 жовтня на Покрову Пресвятої Богородиці, захисниці і покровительки козаків, наші предки-воїни обирали старшин.

Наукова бібліотека ПДАТУ вітає захисників Вітчизни і бажає завжди триматися на плаву, ніколи не відступати від свого і завжди досягати поставленої мети. Нехай легко долаються будь-які труднощі, нехай кожен раз вдається домогтися блискучої перемоги. З Днем захисника України!

З нагоди свята в бібліотеці відкрито книжкову виставку «Народжені жити і захищати». З електронним варіантом виставки можна ознайомитись на сторінці бібліотеки сайту університету.

Відділ наукової бібліографії Наукової бібліотеки

СИЛА НЕСКОРЕНИХ

 

Базів В. Армагеддон на Майдані [Текст] / Василь Базів. – Київ : Український пріоритет, 2014. – 160 с.

Майдан, який пережила Україна, звичайно не міг не спричинити своєрідного літературного відгуку.

Повість Василя Базіва «Армагеддон на Майдані» – цікава спроба письменника (і водночас дипломата, політика) передати свою версію подій.

Повість, звичайно, – твір літературний, тому все, про що в ній ідеться, – у принципі результат художньої уяви, навіть якщо автор і претендує на історіописання.

Майдан став подією світового масштабу, бо він мусив змінити цивілізаційний хід історії. Майдан візуалізував не лише повстання українців проти корупціонної влади, не лише бунт за утворення європейських цінностей і приєднання України до Європи. Це частина вселенської боротьби Добра супроти Зла.

«Майдан – це камертон, який заставляє здригатися усіх в унісон по всій Землі, хто носить у собі Божественну іскру співчуття до ближнього … Майдан – то найвиразніше у новітній історії протистояння Добра і Зла, в ньому кожен із мільярдів дітей Адамових хоче стати на бік Добра» (С. 5).

Саме в такому ракурсі Василь Базів і пропонує своєму читачеві сприймати ще дуже добре закарбовані в пам'яті криваві події.

На смисловому тлі подається документальна маловідома історія про те, що і як призвело до Повстання, котре стало безпрецедентним актом кривавого вознесіння із провалля гуманітарно-кримінальної катастрофи для майже 50-мільйонного людського згромадження в центрі Європи. Водночас всенародний Бунт Гідності став прологом до визвольної війни – у супрязі з усім прогресивним світом – древньої Нації проти планетарної загрози земній цивілізації, яка постала перед очманілим людством осатанілими ордами московських варварів, що виринули на полях глобальної епохи із темних віків.

 

Василик В. 200 іронічних поглядів на росіян – «братів» наших заклятих [Текст] : збірка сатиричних мініатюр соціально-політичного спрямування / Василь Василик. – Кам'янець-Подільський : Рута, 2015. – 208 с.

Збірка сатиричних мініатюр соціально-політичного спрямування. Ілюстрована авторськими шаржами.

Збірка є посиланням справжнім українцям, в першу чергу воїнам, які захищають нашу державу від агресора. Але, якщо її прочитає і «москаль», то маю надію, що і він дещо зрозуміє.

 

Волонтери [Текст] : Мобілізація добра : збірка / Галина Вдовиченко, Катерина Бабкіна, Лариса Денисенко [та ін.]. –Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 251 с.

Ця книга – про звичайних людей поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ, що похитнувся водно-мить. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги : збирає гроші на ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває … Це волонтери. Мирні воїни світла.

Строкатий килим із віршів, есеїв і щемливих оповідань найкращих українських авторів змусить задуматися над цим феноменальним явищем та, мабуть (хто знає), зважитися на власний крок.

 

Положій Є. Іловайськ [Електронний ресурс]. Розповіді про справжніх людей : [уривок] / Євген Положій. – 2016. – 407 с. – Режим доступу : https://mybook.ru/author/yevgen-polozhij/ilovajsk-rozpovidi-pro-spravzhnih-lyudej/read/?page=5.

«Іловайськ» – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальойонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила кращие, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях.

 

Сурженко М. АТО. Історія зі Сходу на Захід [Електронний ресурс] / Маргарита Сурженко. – Брустурів : Дискурсус, 2014. – 14 с. – Режим доступу : https://www.litmir.me/br/?b=255264.

Для когось АТО – просто три букви. Для когось – справжнє випробування.

Герої цієї книги, вже маючи певні здобутки в житті, опинились на новому старті, тримаючи в руках лише невеликі рюкзаки. Молоді люди залишили місто, яке було для них уособленням упевненості та стабільності. Позаду – робота, налагоджене життя, власне житло й така обожнювана зона комфорту. Попереду – невідомість і Україна, якої вони ніколи по-справжньому незнали. Із собою вдалося взяти не багато : свої мрії, страхи, стереотипи, комплекси, віру й надію. Саме це й стало їхньою цеглою для фундаменту нового життя, їхньою зброєю для боротьби з випробуваннями. А ще – спорідненість із рідною землею, із своїм народом, всю велич і благородство якого вони тільки почали пізнавати.

 

Фімін Г. Доброволець «Сумрака» [Текст]. Правда про війну / Геннадій Фімін. – Київ : СПД Фімін Г., 2016. – 64 с.

 Описано дивовижну долю автора, який пережив викрадення і полон терористів у червні 2014 року, коли на Донбасі вже відбувалися гарячі бої між українською армією та російськими військами. Це спогади про непростий і страшний час початку російської агресії в Україні.

Геннадій Фімін потрапив в полон, зазнав катувань, відчув на собі роботу професійних російських ГРУшників… Ватажок терористів наказує розстріляти полоненого о десятій ранку наступного дня… А о восьмій ранку відбувається наступ кіровоградських спецпризначенців, і українські бійці його рятують.

Він стає добровольцем і потрапляє на війну.

В спогадах наведено лише факти, тут немає вигаданих подій та образів. Це не повість за реальним подіями. Це документ.

Факти і події, описані в книзі, стали підставою для звернення до правоохоронних органів із заявою про скоєння злочинів.

МУЖНІСТЬ І ВОЛЕЛЮБНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ТВОРАХ КЛАСИКІВ

 

Довженко О. Україна в огні [Електронний ресурс] / Довженко Олександр / УкрЛіб (Бібліотека Української Літератури). – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=876.

 Кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» – це трагічний портрет нашого смертельно зраненого і все ж безсмертного народу. Цю кіноповість про невимовні страждання українців від фашистів у роки другої світової війни та сумні «здобутки» довоєнного більшовицького панування письменник почав писати на початку війни.

У своєму творі Довженко таврував колгоспний лад передусім не за те, що він призвів багатого колись українського хлібороба до крайньої межі зубожіння і безправ'я, а за те, що вбив у людях гідність і почуття національної гордості.

Написав я «Україну в огні» з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю … Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист свого народу, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею. Україну знає лише той, хто був… на її пожарах сьогодні…

Головним, наскрізним у кіноповісті є велетенський, епічний образ України, сплюндрованої фашистами і більшовиками. Епітетами «кривава», «попалена», «розбита», «поруйнована», «обездолена в загравах пожеж» дано «портрет» нашої землі тих буремних літ.

Зміст зображеного в кіноповісті –це жах війни, про який «не забудуть і потомки в віках», бо це таке горе, така наруга над українським народом, яка «лежить за межами обурення і відчаю».

У кіноповісті пророчо передбачено ренесанс зраненої України Хоча «національна гордість не виблискувала в наших книгах класової боротьби», але вона «засяє, та так засяє на весь добрий людський світ, що осліпнуть від заздрощів всі…» Це пророцтво здійснюється на наших очах.

Своєю кіноповістю Олександр Довженко захистив свою націю від різних наклепів з боку великодержавних російських шовіністів.

 

Підмогильний В. Місто [Текст] : роман / Валер'ян Підмогильний. – Київ : Молодь, 1989. – 242 с.

Валер'ян Підмогильний (1901-1937) – український письменник і перекладач, один із найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

Роман «Місто» завершений у 1927 році, став першим урбаністичним твором в українській літературі з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. В ньому автор описав молодь, яка на початку 1920-х років тисячами потягнулася з сіл, щоб завоювати та зробити своїм українське місто. Письменник показує бажання молодих селян «вийти в люди», аналізує їхню психологію, розповідає про конфлікт, який розгоряється між людьми з різним світоглядами.

Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив і Валер'ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.

 

Вершники [Текст] : роман // Яновський Ю. Твори в п'яти томах / Юрій Яновський. – Київ : Дніпро, 1983. – Т. 2 : Романи. – С. 327-410.

 «Вершники» – перлина творчості Ю. Яновського. Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчно й романтично. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти. Проблеми порушені в романі :

  • трагедія роду й народу;
  • розпад родини заради ідеї;
  • революція і народ;
  • політичні платформи різних партій і політичних сил;
  • творча праця та духовні цінності;
  • проблема братовбивчої громадянської війни.
 

Франко І. Захар Беркут [Текст] : образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці // Франко І. Борислав сміється. Захар Беркут : повісті / Іван Франко ; худ. Іван Крислач. – Львів : Каменяр, 1990. – С. 215-351.

Особлива актуальність історичної повісті Івана Франка «Захар Беркут» про боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів та соціального гноблення зумовлена сучасною ситуацією в країні.

«Захар Беркут» – це погляд у сиві віки, мандрівка письменника шляхами історичної долі древньоруського народу.

Свого «Захара Беркута» І. Франко задумав як твір про народ, про його силу духа. Оглядаючись у минуле, письменник незмінно думав про «часи будучі, невідомі».

Образ древньоруського народу (тухольської громади) є художньою плоттю твору, його ідейно-композиційним стрижнем. Тухольці зображені як суцільна федеральна громада, одностайна у своїх помислах і вчинках, монолітна, але не безлика. Письменник рельєфно виписав її громадське обличчя. Тухольці збагнули святу істину : в єдності сила народу – і тому перемагають.

Устами мудрого Захара Беркута письменник ніби провіщає грядущим поколінням : «Щаслив, кому судилося жити в ті дні ! Се будуть гарні дні, дні весняні, дні відродження народного».

КОЗАЦЬКА СЛАВА УКРАЇНИ

 

Антонович В. Про козацькі часи на Україні [Текст] / Володимир Антонович. – Київ : Дніпро, 1991. – 238 с.

Ця книга – захоплююча, яскрава розповідь про славетну історію Запорозької Січі – од витоків і до злочинного зруйнування її російським царем.

Незвичайна історія створення книги. Професор Київського університету В. Б. Антонович (1834-1908) потай від властей викладав студентам протягом 1895/96 навчального року історію козаччини. Зачаровані слухачі детально законспектували блискучі лекції історика, і згодом рукопис, відредагований О. Кониським, вийшов друком подалі від злого ока російської цензури – у Чернівцях (1897) та в Коломиї (1912)…

У книзі вміщено портрети гетьманів України роботи художника В. С. Василенка.

 

Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків [Текст] / Олена Апанович. – Київ : Дніпро, 1991. – 335 с.

В книзі зібрано надзвичайно цікаві, як правило, маловідомі матеріали з історії запорозького лицарства, висвітлено тривалий час замовчувані трагічні й героїчні сторінки козацької січової епопеї, сказано гірку правду про політику Російської імперії супроти українського народу та української державності. Друкуються також вибрані козацькі пісні та думи.

 

Історія українського війська [Текст] : з 383 ілюстраціями в тексті. [Кн. в 2-х ч.] : [репринтне вид.] / Іван Крип'якевич, Богдан Гнатевич ; при співпраці : Зенона Стефанова, Осипа Думіна, Святослава Шрамченка. – Львів : Вид-ня Івана Тиктора, 1936. –                    –

Ч. 1. – 1936. – С. 3-288.
Ч. 2. – 1936. – С. 293-568

Історія України, це у значній марі історія воєн та історія війська. Із зброєю у руках починали  ми своє історичне минуле, тоді, коли організували перше свою державу над Дніпром та зазначували собі границі від Чорного моря до північних лісів і від Карпат по Кавказ. Ми завзято боронили нашу свободу, не минали ніякої нагоди, щоб усе наново організувати свої збройні сили. І коли прийшла велика хвилина Відродження Держави, застала нас і знову на позиціях з крісом у руці.

Автори цієї книжки бажали дати в руки широкого загалу загальний, приступний огляд розвитку українського війська від найдавніших до найновіших часів, – нарис, що ввів би читача в наше геройське минуле й навчив його цінити традицію збройного чину.

 

Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків [Текст]. У 3-х т. / Д. І. Яворницький. – Київ : Наук. думка, 1990. –             – (Пам'ятки історичної думки України).

Т. 1. – 1990. – 578 с.
Т. 2. – 1990. – 558 с.
Т. 3. – 1991. – 557 с.

В першому томі висвітлюються питання соціально-економічної історії, суспільного устрою, життя та побуту запорозького козацтва, описані територія та кордони, природні умови Запорозької Січі.

В другому томі висвітлюється історія запорозького козацтва від його виникнення в кінці XV ст. до 1686 р. Описуються походження козаків, їхня боротьба проти грабіжницьких навал на Україну орд кримських та турецьких феодалів, сухопутні походи запорожців у Крим та морські – в Туреччину. Значну увагу приділено дослідженню участі запорожців в народних повстаннях проти шляхетської Польщі, визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького (1648-1654 рр.).

Третій том охоплює складний і драматичний період в історії Запорозької Січі (1686-1734). В ньому висвітлюється участь запорожців у російсько-турецькій війні та у народній війні на Україні проти вторгнення шведської армії. Розповідається про перехід частини запорожців на бік Карла XII, розгром російським військом Запорозької Січі й відступ маси запорожців в межі Кримського ханства, життя і побут запорожців в Олешківській, Чортомлицькій і Кам'янській Січах, повернення запорожців на Україну і заснування в урочищі Базавлук над Дніпром Нової Січі.