3 грудня виповнюється 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди.
Вершиною давньої української літератури доби бароко справедливо вважають творчість мандрівного філософа Григорія Савича Сковороди. Видатний народний мислитель, прозаїк, поет, музикант, просвітитель і гуманіст, він вважається найвидатнішою постаттю в культурному та літературному житті України XVIII століття. Його називають найбільшим і найзагадковішим християнським філософом, «батьком української філософії», «українським Сократом», «народним просвітителем», чия оригінальна й багатогранна творчість стала основою для розвитку української філософії та літератури ХІХ століття, «останньою розкішною квіткою старого життя, світогляду українського народу, його старого письменства, колишньої могилянської школи», – Дмитро Чижевський.
Г. С. Сковорода – український філософ, поет, гуманіст, педагог. Життя Григорія Сковороди в наш час може здатися занадто дивовижним, адже його аскетичний спосіб життя не зовсім зрозумілий нам, його нащадкам. Ми бачимо сенс життя в матеріальних речах, у визнанні тощо. Ми, у погоні за цінностями нашого часу, на жаль, забуваємо про дві прості істини – свободу та духовність. І якщо розповідь про життя та діяльність Г. Сковороди сприятиме хоча б хвилинній подорожі у світ людської сутності, то справу, розпочату «мандрівним філософом», буде продовжено.
Григорію Сковороді за життя вдалося створити філософію, яка задала йому спосіб життя, а це вдається не кожному. Тобто щастя залежить від самопізнання, за його словами пізнаючи себе, людина починає жити серцем, як він називає душею. І ця думка вічна, поки існує саморозвиток.
Філософ, вчення якого про любов, свободу і життя зберігає актуальність через багато століть після смерті автора. Через роки та століття його талант бентежить людський розум і душу. Його спадщина – наче криниця з живою водою, до якої линуть, прагнучи торкнутися його мудрого слова.
Своєю творчістю поет і філософ підсумував найвищі досягнення давнього українського письменства, підготувавши основу для розвитку нової української літератури. Творчість Сковороди передувала Котляревському та Шевченкові, які вчилися на його життєвому прикладі.
Для сучасного читача твори Г. С. Сковороди не втратили своєї високої духовної ваги, оскільки спрямовують нас до роздумів над самопізнанням, сенсом життя, змушують замислитись над вічними духовними цінностями.
З метою популяризації літературної, філософської, етико-естетичної й педагогічної спадщини Григорія Сковороди Науковою бібліотекою створено біобібліографічний покажчик «Розум небесний, розум земний» до 300-річчя від дня народження філософа.
Покажчик є спробою зібрати відомості про мислителя, життєвий і творчий шлях Григорія Сковороди; легенди, перекази, афоризми, вислови відомих людей про філософа; публікації присвячені Григорію Савичу, бібліографію спадщини. В покажчику представлено статті опубліковані в періодичних виданнях, бібліографічні покажчики, художньо-документальні фільми й твори онлайн, а також веб-сайти, присвячені життю й творчості Григорія Сковороди.
Великий масив інформації сприяє глибшому науковому вивченню творчої спадщини Григорія Сковороди, допоможе скористатися творами, які й нині не втратили актуальності, наукового значення, філософського змісту, залишилися зразком поетичного мистецтва. Видання пожвавлять інтерес студентської молоді до пізнання та осмислення духовних надбань українського народу.
Провідний бібліотекар-бібліограф Людмила Посітко
